Національне господарство Хорватії

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Хорватія названа країною з економікою «високого середнього доходу» (upper middle income). Також в класифікації Всесвітнього банку Хорватія визначена як країна – позичальник МБРР, що дозволяє їй отримувати незв’язані (завдяки платоспроможності) кредити від міжнародних фінансових установ.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу Хорватія в 2008/2009 році зайняла 61-е місце з 134 з показником 4,22.

Становлення незалежної Хорватії характеризувався економічним спадом, який тривав до кінця 1990-х років. Його головними причинами, крім факторів, пов’язаних з переходом до нової соціально-економічної системи, були колосальні військові витрати і обумовлена ​​війною загальна нестабільність.

Криза висловився в падінні ВВП (до 1993 року більш ніж в 2 рази), галопуючої інфляції (у 1993 році вона складала 1 358% на продовольчі товари і 1 500% – на споживчі товари), чотириразовий падінні рівня заробітної плати, збільшення числа безробітних в 2,5 рази. Іншим його проявом було падіння виробництва до 1995 року до 56% від рівня 1990 року.

У відповідь на кризу початку 1990-х років уряд прийняв в 1993 році стабілізаційну програму, реалізувало ряд великих проектів, таких, як будівництво ТЕЦ, харчових комбінатів, розвиток транспортних перевезень (основна частина яких зараз доводиться на залізниці і автомагістралі). У 1994 році була введена нова національна валюта – куна. В результаті придушення інфляції її вдалося знизити до 5,4%. У 1998 році ВВП склав 21,6 мільярда доларів і майже досяг довоєнного рівня.

У 1999 році в країні знову почався економічний спад. У цих умовах новий уряд успішно провело політику стримування інфляції, підтримки стабільності економіки і національної валюти. В даний час економіка динамічно розвивається, інфляція становить близько 3%, скорочується кількість безробітних.

Провідними галузями економіки є: суднобудування, машинобудування, нафтопереробна, хімічна, харчова, текстильна, деревообробна, електротехнічна і фармацевтична промисловість. Переробна промисловість становить 80% промислового виробництва. Особливе місце в хорватській економіці займає туризм, доходи від якого, як планується, будуть складати в майбутньому близько 12 мільярдів доларів на рік.

У сільському господарстві домінує приватний сектор: близько 80% оброблюваної землі належать дрібним і середнім приватним господарствам, але держава прагне збільшити «питома вага» великих господарств. Різноманітність кліматичних умов, рельєфу і грунту дає можливість для обробітку широкого спектру сільськогосподарських культур – від типових для континентального клімату продуктів землеробства (зернові, технічні культури) до середземноморських фруктів і овочів. Розвивається виноградарство (виноградники займають 60 тисяч га) і скотарство. У прибережних і острівних районах Хорватії населення традиційно займається рибальством. Досить розвинена аквакультура – вирощування прісноводної і морської риби, а також молюсків. Велика частина цієї продукції йде на експорт.

Грошова одиниця Хорватії – куна (випущена в обіг 30 травня 1994 року), що складається з 100 лип.

Ряд економічних завдань залишається невирішеним з часу здобуття незалежності. Чутливої ​​проблемою, як і раніше, є працевлаштування молоді, хоча безробіття в цілому до 2007 року скоротилася до 11%. Іншим напрямком державної економічної політики можна вважати лібералізацію і приватизацію, яка на сьогоднішній день ще не завершена, дозволяючи залучати великі іноземні інвестиції.

З 1999 року спостерігається стійке скорочення державних витрат (щодо ВВП).

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (15,89%); продукція суднобудівної промисловості (11,43%); електричним та електронним обладнанням (8,73%); енергосилове обладнання (7,22%) і ін.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (15,12%); електричним та електронним обладнанням (8,22%); енергосилове обладнання (11,81%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (9,49%), та ін.

Основними зовнішньоторговельними партнерами Хорватії є: Італія, Німеччина, Словенія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Росія та країни СНД.

Посилання на основну публікацію