Національне господарство Швеції

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Швеція названа країною-членом ОЕСР з економікою «високого доходу» (high income). Категорія Швеції як країни-позичальника не визначається.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу в 2008-2009 роках. Швеція займає 4-е місце (з 134) з показником 5,53 бала.

З 1960-х років в економіці країни почала застосовуватися так звана «шведська модель». Відповідно до цієї концепції, держава взяла на себе великий обсяг обов’язків щодо забезпечення добробуту громадян, надаючи значні соціальні виплати, підтримуючи високий рівень медичних, освітніх та інших послуг, сприяючи загальної зайнятості і справедливу оплату праці за рахунок збору і перерозподілу коштів, одержуваних завдяки високим податків.

Розмір податків прямо залежав від обсягу доходів, що дозволяло згладжувати майнова нерівність, проте до певної міри сковувало підприємницьку ініціативу, оскільки компанії або позбавлялися зацікавленості в отриманні додаткового прибутку, яка вела до зростання податків, або робили спроби ухилитися від виплати всіх належних сум.

«Шведський соціалізм» дозволив досягти високого рівня розвитку і соціальної стабільності, проте з часом стала очевидною крайня дорожнеча подібної моделі, яка веде до значного бюджетного дефіциту. Як наслідок, було потрібно оздоровлення економіки, що продовжується і в даний час і передбачає подальшу приватизацію в великому державному секторі і скорочення державних виплат.

Як і в інших розвинених державах, провідним сектором економіки є сфера послуг. Частка сільського господарства у ВВП невелика, проте при невеликих розмірах аграрний сектор відрізняється високою продуктивністю.

Розвиток шведської промисловості спочатку було пов’язано з такими галузями, як деревообробка (включаючи виробництво паперу) і видобуток залізної руди і міді. З другої половини XX століття державний і приватний сектори економіки активно включилися в інноваційні процеси, в результаті чого Швеція стала великим виробником електроніки і електротехніки, представленим на світових ринках такими компаніями, як «Електролюкс» (Electrolux), «Ерікссон» (Ericsson), « Телія »(Telia),« Телия Сонер »(TeliaSonera). Важливу роль в промисловості відіграють такі концерни, як «Вольво» (Volvo), «Сканія» (Scania), «СААБ» (SAAB), «Бофорс» (Bofors), «Кокумс» (Kockums), «Хольмен» (Ноlmen) деревопереробна і целюлозно-паперова промисловість, «АББ» (АВВ), «Біовітрум» (Biovitrum; фармацевтика) і ін.

Запорукою розвитку сучасної індустрії були і залишаються значні інвестиції в НДДКР.

Швеція зуміла суттєво зменшити свою залежність від імпорту енергоресурсів за рахунок розвитку атомної енергетики і гідроелектроенергетики.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): енергосилове обладнання (14,71%); електричним та електронним обладнанням (13,47%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (12,46%); папір, картон, вироби з целюлози, паперу і картону (6,71%); фармацевтична продукція (5,68%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (5,58%); сталь і чавун (4,7%); деревина, вироби з деревини та ін. (3,19%); пластмаси та вироби з них (3,1%); оптичні, фотографічні, технічні, медичні та ін. прилади (2,77%) і ін.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): енергосилове обладнання (14,23%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (12,38%); електричним та електронним обладнанням (11,89%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (10,76%); сталь і чавун (3,74%); пластмаси та вироби з них (3,51%); оптичні, фотографічні, технічні, медичні та ін. прилади (3,02%); фармацевтична продукція (2,45%) і ін.

Посилання на основну публікацію