Національне господарство Люксембургу в контексті світової економіки

Люксембург відноситься до числа найбільш розвинених держав світу за таким економічним показником, як ВВП на душу населення. За період з 1985 по 2002 рік економіка Люксембурга розвивалася темпами в середньому 5,3% на рік, що значно вище аналогічних показників розвинених країн. Подібний розвиток подій в економіці Люксембургу ознаменувало собою вихід країни з кризової ситуації, що склалася в економіці в 1970-х роках і пов’язаної з втратою конкурентоспроможності країни в сталеливарній промисловості. На початку XXI ст. спостерігалося уповільнення темпів зростання економіки Люксембурга, що було пов’язано зі спадом у всій світовій економіці і складнощами перехідних процесів в рамках ЄС і єврозони.

Найбільш розвиненими секторами сфери послуг є фінанси і супутні комерційні послуги. Бурхливий розвиток фінансового сектора Люксембургу починається з 1960-х років, з моменту початку випуску на біржі Люксембурга єврооблігацій і формування ринку євродоларів. Уряд США приймало активні заходи щодо запобігання відтоку капіталу в країни Європи (зокрема, в 1963 році був введений податок на процентний дохід від європейських інвестицій), що спровокувало відтік доларового капіталу на ринки Європи і стало причиною появи ринку єврооблігацій (облігацій, номінованих в евродолларах ).

Люксембург став одним з центрів торгівлі єврооблігаціями, так як запропонував інвесторам вигідний податковий режим. Пізніше в Люксембурзі на базі досить розвиненого валютного ринку і ринку облігацій склався міжнародний ринок єврооблігацій, номінованих не тільки в доларах, але і в інших валютах. Тоді ж, після прийняття сприятливого законодавства про банківську діяльність і збереження банківської таємниці, в Люксембурзі були відкриті представництва сотень інвестиційних фондів і банків, що в кінцевому рахунку стало стимулювати як капіталовкладення в економіку, так і зростання рівня життя громадян. Станом на серпень 2007 року сукупні банківські активи розташованих в Люксембурзі банків становили 888 млрд євро, що більш ніж в 30 разів перевищувало ВВП країни.

Зростанню фінансового сектора сприяло і використання багатьма європейськими компаніями реального сектора Люксембургу для мінімізації податків через установу там холдингових компаній. Крім того, в 1990-х роках в Люксембурзі почав активно розвиватися страховий ринок.

Послуги громадського сектора – освіту, охорону здоров’я та інші види соціальної допомоги, адміністрація – також вносять значний вклад в створювану в господарській системі додану вартість.

Провідною галуззю промисловості Люксембургу є виробництво сталі. Майже вся промислова база сталеливарної галузі належить одному підприємству – «Арселор-Міттал» (ArcelorMittal), яке з’явилося після ряду злиттів і поглинань, в одному з яких була поглинена люксембурзька компанія «Арбед» (Arbed). У Люксембурзі також розвинений кластер хімічної промисловості, що включає в себе виробництво синтетичних тканин, гуми і пластика. Основою енергетики Люксембургу є імпортовані нафту, природний газ і кам’яне вугілля.

Частка сільського господарства в створюваної в економіці доданої вартості щорічно скорочується; в 2004 році вона впала до рівня 0,6%. Приблизно чверть території Люксембургу обробляється, ще одна чверть зайнята луками і пасовищами. Основні галузі сільського господарства – м’ясо-молочне тваринництво, зернове і кормове рослинництво.

В економіці Люксембургу важливе значення мають наступні ключові фактори: малий розмір держави, що зумовлює відкритий характер економіки; роль фінансового центру Європи; висока конкурентоспроможність в окремих галузях промисловості.

Крім вигідного географічного положення та зосередження різних інститутів, інвесторів приваблює кваліфікована робоча сила, зокрема є нормою знання люксембуржцями кількох європейських мов. За останнє десятиліття зайнятість в абсолютному вираженні в сфері послуг зростала, в промисловості – також зростала (за рахунок сектора будівництва, в інших галузях абсолютна величина зайнятих змінювалася), в сільському господарстві – залишалася на колишньому рівні. Це підтверджує високий рівень конкурентоспроможності промисловості Люксембургу і триваюче сталий розвиток сфери послуг.

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2009 року, Люксембург названий країною-членом ОЕСР з економікою «високого доходу» (high income). Категорія Люксембургу як країни-позичальника не визначається.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу в 2008-2009 роках Люксембург займає 25-е місце (з 134) з показником 4,85 бала.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): сталь, чавун і вироби з них (25,34%); енергосилове обладнання (11,36%); електричним та електронним обладнанням (9,95%); пластмаси та вироби з них (6,49%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (6,11%); алюміній і вироби з нього (4,72%); каучук та вироби з нього (3,88%); папір, картон, целюлоза (3,21%); текстильні вироби та інше (2,41%); скло та вироби з нього (2,26%) і інше.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (13,33%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт, (11,76%); сталь, чавун і вироби з них (10,82%); енергосилове обладнання (9,24%); електричним та електронним обладнанням (7,78%;) пластмаси та вироби з них (3,96%); алюміній і вироби з нього (3,10%); аерокосмічна техніка (2,33%); папір, картон, целюлоза (2,09%); каучук та вироби з нього (1,96%) і інше.

Ключовими торговими партнерами Люксембурга є три країни: Німеччина, Бельгія і Франція. Велика частина імпорту припадає на країни ЄС, також одним з важливих партнерів Люксембургу в частині імпорту є Китай. До 87% люксембурзького експорту направляється в країни ЄС; особливість Люксембурга – то, що головною експортною статтею є послуги, експорт яких у 2005 році в 2,8 рази перевищив експорт товарів. Найбільшу частку займають фінансові послуги, що також характерно для звичайних розвинених країн.

Посилання на основну публікацію