Національне господарство Литви

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Литва названа країною з економікою «високого середнього доходу» (upper middle income). Категорія Литви як країни-позичальника не визначається.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу Литва в 2008/2009 років зайняла 44-е місце з 134 з показником 4,45.

Литовська економіка – найбільша з економік трьох прибалтійських республік. Масштабна приватизація, проведена в 1990-і роки, сприяла реструктуризації радянського господарського механізму відповідно до сучасних вимог, а жорстка кредитна політика дозволила подолати наслідки важкого фінансової кризи 1998 року.

Провідними сферами промисловості є: текстильна, металообробна, харчова, меблева, а також машино- і суднобудування. Здійснюється нафтопереробка і обмежена видобуток нафти з власних родовищ.

Важливим компонентом сфери послуг є: робота транспортної інфраструктури, що включає морські порти (в тому числі один незамерзаючий), аеропорти, залізницю і автотраси.

В результаті приватизації 89% банківського сектора країни опинилося під іноземним контролем, представленим в основному скандинавськими структурами.

Для територіальної структури литовської економіки характерні значні диспропорції в розвитку між столицею і всієї іншої територією країни, які в перспективі повинна згладити цільова підтримка Європейського союзу. З галузевої точки зору подальшого реформування вимагає сільське господарство.

У Європейському союзі Литва вважається країною з найвищим рівнем трудової міграції (більшість литовців їде працювати до Великобританії і Ірландії), що в значній мірі обумовлено досить низькою заробітною платою і високими податками будинку (в даний час влада Литви вживають заходів по створенню для трудящих більш привабливих умов).

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (23,51%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (8%); електричним та електронним обладнанням (6,51%); енергосилове обладнання (6,08%); меблі, світильники та інше (5,68%); пластмаси та вироби з них (4,77%); деревина, вироби з деревини і інше (4,04%); добрива (3,68%) і інше.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (16,02%); електричним та електронним обладнанням (22,39%;); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (12,38%); енергосилове обладнання (10,33%); електричним та електронним обладнанням (7,35%); сталь, чавун і вироби з них (5,12%); пластмаси та вироби з них (4,25%); фармацевтична продукція (2,4%); деревина, вироби з деревини (1, 84%) і ін.

Основні зовнішньоторговельні партнери – Німеччина, Росія, Швеція, Данія, Великобританія.

Посилання на основну публікацію