Національне господарство Кореї

До періоду японської окупації Корея була країною з традиційною аграрної економікою. Японська влада поклали початок розвитку важкої індустрії, гірничодобувної промисловості, почалося розвиток транспортної інфраструктури і комунікацій. Основні запаси рудних корисних копалин зосереджені, головним чином, на півночі Корейського півострова. На півдні країни переважали підприємства легкої та харчової промисловості.

Розділ Кореї і Корейська війна завдали серйозної шкоди економіці на всій території півострова. Відновлення господарської інфраструктури Республіки Корея в 1950-і роки здійснювалося за підтримки США, які надали РК пільгові субсидії і позики.

Після приходу до влади військового режиму генерала Пак Чжон Хі (1961-1979 роки) економіка країни перейшла до експортно-орієнтованої стратегії економічного розвитку. Утвердилася система державного регулювання економіки, були впроваджені елементи економічного планування (п’ятирічні плани розвитку економіки). Економічна модернізація, проведена авторитарним режимом, дозволяла забезпечувати оперативне управління економікою.

У 1960-і роки переважний розвиток отримала легка промисловість. Успішно застосовувалася система державних стимулів, коли виконав план підприємствам надавалися пільгові кредити, можливість безмитного імпорту сировини (не виконали завдання уряду підприємства втрачали пільги). Держава зіграло вирішальну роль у формуванні великих фінансово-промислових груп – чеболь. Держава стимулювала розвиток великого капіталу, визначаючи орієнтири діяльності і надаючи кредити. Контроль над банківською системою залишався у держави.

У 1970-ті роки уряд взяв курс на розвиток важкої промисловості – сталеливарної промисловості, суднобудування, автомобілебудування, важкого машинобудування і нафтохімії. Зі зміцненням економіки, виходом на зовнішні ринки, зростанням активності приватного капіталу домінуюча роль держави в економічному регулюванні почала входити в протиріччя з підвищенням відкритості експортної економіки РК, інтеграції її в світову економіку.

На початку 1980-х років почалася поступова лібералізація ринку, відмова від прямих методів стимулювання виробників, часткова приватизація банківської системи. Поява регіональних конкурентів змусило корейські підприємства освоювати нові високотехнологічні галузі виробництва: до кінця 1980-х років значні інвестиції направлялися на розвиток інформаційних технологій і мікроелектроніки.

У 1995 році Республіка Корея стала членом Світової організації торгівлі. Однак в 1996-1997 роках проявилися негативні наслідки недалекоглядної державної політики заохочення великих конгломератів, зниження ефективності експорту, широкого поширення короткострокових позик. Валютно-фінансова криза 1997 року подолано за підтримки МВФ: як умову надання допомоги (57 мільярдів доларів) були висунуті вимоги лібералізації економіки, відкриття ряду галузей і фондового ринку країни для іноземного капіталу (в тому числі, банківського сектора), лібералізації трудового законодавства , поступок в торговельній сфері.

У 2000-і роки продовжилися процеси економічної лібералізації в Республіці Корея. В економіці спостерігається зниження темпів зростання, хоча і нерівномірний (3,3% в 2001 році, 7% в 2002 році, понад 4% після 2004 року). В результаті економічного кризи 2008 року показники зростання знизилися до 2,4%.

Фактор дешевої робочої сили зіграв значну роль в економічному успіху Республіки Корея. В даний час країна відчуває конкуренцію з боку економік з дешевою робочою силою. У РК існує проблема старіння населення, зниження показників його приросту. У той же час ринок праці РК залишається в значній мірі закритим для припливу іноземної робочої сили.

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2007 року, Республіка Корея названа країною – членом ОЕСР з економікою «високого доходу» (high income). У класифікації Всесвітнього банку Республіка Корея визначена як країна – позичальник МБРР, що дозволяє їй отримувати незв’язані кредити від більшості міжнародних фінансових установ, включаючи МБРР.

У Рейтингу конкурентоспроможності економік світу Всесвітнього економічного форуму Республіка Корея в 2007-2008 роках займала 11-е місце з показником 5,40 бала.

Посилання на основну публікацію