Національне господарство Катару

Основну роль в економіці Катару грає нафтогазовий сектор. Він забезпечує більше 50% ВВП, 85% експортних надходжень і 70% доходів уряду. Структура ВВП країни в 2008 році виглядала наступним чином (за оціночними даними CIA World Factbook): промисловість – 79,4%, сільське господарство – 0,1%, сфера послуг – 20,5%.

Стратегія економічного розвитку країни спрямована на прискорену диверсифікацію економіки, щоб вона могла успішно функціонувати після «нафтової ери». Доходи від експорту нафти дозволили в 70-і роки XX століття створити необхідну інфраструктуру і почати індустріалізацію, в основу якої було покладено створення великих нафтопереробних і нафтохімічних комплексів.

Особливості економіки Катару: наявність дешевої енергії і значних інвестиційних можливостей при дефіциті місцевих трудових ресурсів. Ці особливості визначили курс на розвиток тих галузей промисловості, які є капіталомістким, але не вимагають великої кількості робочої сили, перш за все нафтопереробки і нафтохімії, газового господарства, чорної металургії, алюмінієвої промисловості, виробництва цементу.

У 1990-ті роки помітно зросла частка у ВВП газової галузі, обробній промисловості, будівництва, банківського сектора, оптової та роздрібної торгівлі. Катар займає 3-е місце в світі за запасами природного газу (36 трильйонів кубічних м – 14% світових запасів), експорт якого було розпочато в 1997 році.

Агропромисловий комплекс розвинений слабо і дає менше 1%. За даними за 2001 рік, придатна для обробки земля становила лише 5,6% території країни.

Економіка країни є однією з найбільш швидкозростаючих у світі (до 20% в окремі роки). Однак темпи зростання сильно залежать від світових цін на вуглеводні. Очікується, що глобальна економічна криза і почалося в 2008 році зниження цін на нафту можуть призвести до зменшення припливу інвестицій і уповільнення економічного розвитку.

Катарська економіка є експортно-орієнтованою, основними експортними товарами є нафта, зріджений природний газ, добрива і сталь. За даними CIA World Factbook, в 2007 році основними імпортерами катарської продукції були: Японія (39,9%), Південна Корея (19,9%), Сінгапур (9,9%), Індія (5,1%), Таїланд ( 4,9%), ОАЕ (4%).

Катар імпортує продукти харчування, товари народного споживання, машини та обладнання. За даними CIA World Factbook, в 2007 році найбільшими країнами-експортерами стосовно Катару були: США (13,3%), Італія (10,8%), Японія (8,9%), Франція (7,9% ), Німеччина (7,3%), Великобританія (5,7%), Південна Корея (5,6%), ОАЕ (5,1%), Саудівська Аравія (4,3%).

Катар прагне стати одним з банківських центрів арабського світу. У країні діють 15 комерційних банків, серед яких: 8 – національних (5 комерційних, 2 ісламських, 1 спеціалізований банк промислового розвитку Катару), 2 – арабських, 5 – іноземних.

Катар займає 26-е місце в Рейтингу конкурентоспроможності економік світу (у версії Всесвітнього економічного форуму), його бал – 4,83.

У класифікації Всесвітнього банку Катар названий країною з економікою «високого доходу» (high income; дохід на душу населення в 2004/2005 роках в діапазоні від 11 456 доларів США). Статус країни як позичальника не визначений.

Посилання на основну публікацію