Національне господарство Іраку

За розміром підтверджених запасів (115 мільярдів барелів) нафти Ірак займає друге місце в світі після Саудівської Аравії, однак ірано-іракська війна 1980-1988 років, міжнародні санкції, що діяли з 1990 по 2003 рік, а потім вторгнення в березні 2003 року сил коаліції під чолі з США найсерйознішим чином підірвали економіку країни. За даними Світового банку, ВВП країни у 2000 році складав 31,8 мільярда доларів, а до 2003 року він знизився до 12,1 мільярда доларів.

Після повалення режиму Саддама Хусейна Ірак зіткнувся з цілим комплексом економічних проблем: залежність від нафтових доходів, нестача необхідної інфраструктури, низький життєвий рівень, неефективний державний сектор, нерозвинений приватний сектор, великий зовнішній борг, гіперінфляція і безробіття.

Після окупації Іраку Тимчасова коаліційна адміністрація (березень 2003 року – червень 2004 роки) почала робити кроки по відновленню економіки країни, а також по її лібералізації та реформування.

В ході реформ був створений незалежний Центральний банк Іраку. Була проведена досить успішна грошова реформа: 15 cічня 2004 року було введено новий іракський динар, який залишався стабільним за рахунок прив’язки до долара США (у 2008 році, за оцінними даними, – 6,8%).

Незважаючи на певні позитивні зрушення, процес відновлення і лібералізації економіки Іраку був серйозно ускладнений через сплеск активності збройних екстремістських угруповань, що супроводжував масштабне протистояння між сунітської і шиїтської громадами.

За оціночними даними, до серпня 2005 року безробіття і неповна зайнятість в Іраку досягли 50%. При цьому з числа зайнятих близько 60% працювали в тіньовому секторі економіки.

Через складну макроекономічну ситуацію в країні Тимчасової адміністрації довелося відмовитися від приватизації державних підприємств, які домінують в ключових секторах господарства, нафтових терміналів і від скасування сільськогосподарських субсидій, залишивши ці питання на розгляд законного іракського уряду.

Достовірна інформація про становище держпідприємств в даний час відсутня. Однак експерти сходяться на думці, що іракський держсектор страждає від нестачі сучасного обладнання і технологій, а також від високих витрат у зв’язку з неефективністю виробництва.

Скорочення до кінця 2007 року числа терористичних атак і поліпшення ситуації в сфері безпеки сприяли зростанню економіки Іраку. За оціночними даними, в 2008 році приріст ВВП склав 9,8%. Безробіття скоротилася в порівнянні з 2005 роком до 18,2%. Однак вона залишається серйозною проблемою. Переважання нафтового сектора посилює тенденцію до дефіциту робочих місць. Створення робочих місць за рахунок розвитку трудомістких секторів (сільське господарство і промисловість) є одним із пріоритетних завдань.

У 2008 році експорт нафти, який забезпечує близько 90% валютних надходжень, досяг, за оцінними даними, 2,42 мільйонів баррелів в добу, тобто наблизився до рівня, зареєстрованому напередодні вторгнення в Ірак коаліційних сил в 2003 році (приблизно 2,5 мільйона барелів на добу). Однак зниження цін на нафту, що почалося в другій половині 2008 року, вкрай негативно позначилося на доходах країни.

Експерти МВФ попереджають, що падіння цін на нафту може уповільнити відновлення економіки Іраку, і в цій ситуації влада має приділити підвищену увагу поліпшенню ситуації в сфері безпеки і чітко визначити пріоритети у витрачанні наявних коштів. Чиновники МВФ рекомендують уряду країни приступити до проведення структурних реформ (реструктуризація банківської системи, розвиток приватного сектора), а також посилити боротьбу з корупцією, особливо в нафтовому секторі.

У середньостроковій перспективі залежність від нафтових доходів може призвести до занепаду іракської промисловості. Результатом зростання нафтового експорту може стати підвищення курсу іракського динара, що в свою чергу може зробити іракські товари менш конкурентноздатними. В результаті імпорт зростатиме, а ненафтової експорт – знижуватися. В силу даних причин гостро стоїть необхідність диверсифікації економіки.

Багато в чому невирішеною залишається проблема відновлення інфраструктури, необхідної як для задоволення насущних потреб населення, так і для залучення інвестицій і стимулювання розвитку приватного сектора.

Розвитку іракської економіки також заважає відсутність необхідного законодавства. Зокрема, станом на кінець 2008 року в Іраку не було закону про нафту, який би регулював видобуток вуглеводнів і залучення в цей сектор іноземних компаній, які мають у своєму розпорядженні необхідними фінансовими можливостями і технологіями. Крім того, через політичні розбіжності постійно відкладалося прийняття закону про розподіл всередині країни доходів від експорту нафти.

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Ірак названий країною з економікою «низького середнього доходу» (lower middle income, дохід на душу населення в 2007 році від 936 доларів США до 3 705 доларів). Також в класифікації Всесвітнього банку Ірак визначений як країна-позичальник Міжнародного банку реконструкції і розвитку (IBRD), що дозволяє йому отримувати незв’язані кредити від більшості міжнародних фінансових установ, включаючи МБРР.

Згідно з оціночними даними, наведеними в CIA World Fact Book, в 2008 році ВВП Іраку склав 93,8 мільярда доларів США (ВВП за ПКС – 113,9 мільярда доларів), ВВП на душу населення – 4 тисячі доларів.

Галузева структура промисловості: нафтовидобувна, хімічна, текстильна, шкіряна, виробництво будівельних матеріалів, харчова, виробництво добрив, металургія і металообробка.

У 2008 році зростання промислового виробництва склало 10,5%.

Структура експорту (66,1 мільярда доларів в 2008 році): нафта – 84%, сировина – 8%, продовольство і худобу – 5%.

Ірак імпортує продовольство, ліки, продукцію обробної промисловості.

Частка основних партнерів в зовнішньоторговельному обороті Іраку (станом на 2007 рік):

– Експорт: США 36,8%, Італія 12,6%, Республіка Корея 9,5%, КНР 6,3%, Іспанія 5,2%, Канада 4,7%, Франція 4,4%, Нідерланди 4,2 %;

– Імпорт: Сирія 30,5%, Туреччина 19,8%, США 11,1%, Йорданія 5%, КНР 4,8%.

У 2007 році кількість користувачів Інтернету досягло в Іраку 54 тисячі, тобто приблизно 0,2% населення.

У 2005 році кількість стаціонарних телефонів склало 1,547 мільйонів, а кількість мобільних в 2007 році – 14,021 мільйону (тобто мобільним зв’язком користувалися приблизно 47% населення).

Посилання на основну публікацію