Національне господарство Данії

В щорічної класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Данія була названа країною-членом ОЕСР з економікою «високого доходу» (high income). Категорія Данії як країни-позичальника не визначається.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу Данія в 2008/2009 роках зайняла 3-е місце з 134 з показником 5,58 (максимальний показник – 7).

Процес формування сучасної господарської структури Данії розпочався після Другої світової війни, коли в економіці країни відбулися зміни, що викликали значне зростання промислового потенціалу і сфери послуг одночасно зі зниженням ролі традиційного для Данії сільськогосподарського сектора. За даними національної статистики, частка останнього (разом з рибальством, лісовим господарством і гірничодобувною промисловістю) в числі зайнятих скоротилася приблизно з 20% в середині 1950-х років до 3,1% в 2007 році (за вартістю частка скоротилася до 5%, з яких на власне сільське господарство припадає 1,2%). У 1960-х роках промисловий експорт вперше перевищив за вартістю сільськогосподарський експорт, а в 2006 році досяг вже 72% від загального експорту країни.

Повоєнний відновлювальний період в Європі дозволив датської економіці розвиватися швидкими темпами, які тим не менше були нижче темпів розвитку основних європейських країн. Економічному зростанню не сприяв та обставина, що до Данії і раніше була велика роль сільського господарства, а міжнародна торгівля сільгосппродукцією жорстко обмежувалася урядами держав, які бажали зміцнити свій суверенітет завдяки створенню ефективного національного аграрного сектора.

Поступово ситуація стала змінюватися, і розвиток прискорився. Темпи приросту ВВП в період з 1950 по 1960 роки становили 3,4%, а в період з 1960 по 1973-й – 4,6%. Не останню роль в цьому зіграли інтеграційні процеси і відкриття кордонів для торгівлі. Головними точками зростання стали державний сектор і сектор будівництва, оскільки відбувалося значне розширення державних програм соціального забезпечення, освіти і охорони здоров’я.

Нафтові кризи 1970-х роках призвели до падіння обсягів виробництва, зростання інфляції і безробіття, яка протягом двох наступних десятиліть набула хронічного характеру. У подібних умовах було необхідно скорочення державні витрат, що призвело до часткового скорочення соціальних зобов’язань держави.

Жорстка економічна політика, що проводиться новим консервативним урядом на початку 1980-х років, була спрямована на зниження рівня споживання, що дозволило подолати наслідки кризи і стабілізувати макроекономічну ситуацію. До 1986 року рівень безробіття в країні перебувала на рівні нижче 8%, що було другим показником серед всіх членів ЄЕС; також, вперше з 1975 року, був ліквідований дефіцит державного бюджету.

Поліпшенню фінансового становища Данії сприяло початок розробок нафтових родовищ на континентальному шельфі, що дозволило поступово знизити імпорт нафти і в підсумку досягти незалежності від поставок вуглеводневої палива. Особливо успішно економіка країни стала розвиватися після 1993 року, коли почали з’являтися нові економічні можливості в Балтійському регіоні і країнах ЦСЄ.

З 1987 року Дания має активне сальдо торгового балансу, а з 1990-го – активний платіжний баланс (за винятком 1998 року). З 2005 року Данія перетворилася в нетто-експортера капіталу. Поліпшення фінансового становища країни в останні роки пов’язано не тільки з переходом до самозабезпеченості нафтою з 1990-х років, а й з ростом цін на нафту і зниженням курсу долара.

Після деякого спаду 1987-1993 років, частково викликаного тим, що данський уряд був змушений проводити жорстку економічну політику для ліквідації проблеми хронічно негативного поточного рахунку платіжного балансу, а частково – млявою економічною кон’юнктурою в світі, датська економіка знову почала зростати. Аж до 1996 року середньорічні темпи приросту ВВП в Данії становили 3,4%. У 1998 році, побоюючись чергового перегріву економіки фолькетинг з ініціативи уряду прийняв пакет заходів, спрямованих на зниження активності економічних суб’єктів. Це призвело до очікуваного зниження темпів зростання до 1,7% в 1999 році. Після короткочасного пожвавлення 2000 року наступні три роки характеризувалися спадом економіки, що перш за все пояснюється погіршенням кон’юнктури зовнішніх ринків.

Історія датської економіки в другій половині XX століття носить чітко виражений циклічний характер. Роки бурхливого зростання і розширення споживання чергувалися з вводяться урядом жорсткими заходами по боротьбі з інфляцією, безробіттям і негативним сальдо торгового балансу. З цією метою проводилася обмежувальна кредитно-грошова і податково-бюджетна політика. Такі особливості не стали на заваді формуванню в Данії сучасної постіндустріальної економіки, глибоко інтегрованої в систему європейського і міжнародного поділу праці і в світовий ринок.

В галузях своєї експортної спеціалізації датська промисловість і сфера послуг досягли високої конкурентоспроможності. Поліпшення валютно-фінансового і стабілізація соціально-економічного становища пов’язані не тільки з видобутком нафти на датському континентальному шельфі в Північному морі, але і з прогресивними структурними зрушеннями, посиленням інноваційної орієнтацію, а також з експансією в Балтійському регіоні і в країнах ЦСЄ.

Найбільш розвиненими секторами сфери послуг є: фінанси, транспорт, торгівля, туризм і громадські послуги. Серед країн ЄС-15 Данія виділяється тільки відносно великим держсектором. Середній показник створюваної громадськими послугами доданої вартості для ЄС-15 становить 23%, в той час як в Данії цей показник склав в 2007 році 26,8%.

Фінансовий сектор Данії відрізняється вкрай високим рівнем розвитку. Факторами, що зумовили це, стали зростаюча промисловість з її потребами в кредиті, обслуговування внутрішніх і міжнародних транзакцій, висока грамотність населення, сприятлива бізнес-середовище в період після 1945 року.

На сьогоднішній день фінансовий сектор Данії виглядає наступним чином: 37% активів припадає на банківський сектор, 31% – на фонди іпотечного кредитування, 28% – на страховий ринок і пенсійні фонди, 4% – на інвестиційні фонди.

У банківському секторі в результаті декількох стадій концентрації капіталу домінуючі позиції зайняли два великих банки – «Данський Банк» (Danske Bank) і «Нордеа Банк» (Nordea Bank). Якщо перший з них залишається датським банком, то другий є панскандінавським. У сукупності на ці два банки припадає дві третини банківські активів.

Фондовий ринок Данії досяг високого рівня розвитку за рахунок обслуговування внутрішніх потреб економіки: за обсягом ринку облігацій країна займає четверте місце в Європі. Фондова біржа Копенгагена отримала міжнародне визнання як одна з найбільш високотехнологічних.

Великий державний сектор є відмінною рисою скандинавських держав. У Данії в період після Другої світової війни розширення державного сектора стало потужним чинником розвитку і зміни структури зайнятості, забезпечивши робочими місцями велику кількість жінок, що вийшли на ринок праці. Поліпшення соціальної сфери дозволило жінкам залишити домашні справи і почати працювати поза домом, що забезпечило виведення великої частини «домашньої» неформальної економіки на ринок.

На торгівлю, транспорт і комунікації припадає близько 22% створюваної в країні доданої вартості. Довжина доріг по Станом на 2005 рік становить 71 847 км, швидкісних шосе – 1 010 км, навігаційних річок і каналів всередині країни – 417 км, протяжність залізничного полотна – 2 779 км. Данія також володіє солідним флотом (2% від світового тоннажу торгового флоту в 2004 році). Всі види транспорту інтегровані між собою в єдину мережу. Традиційно в цій сфері економіки була велика роль держави, однак відбувається поступова приватизація.

Транспортні та логістичні компанії Данії активно працюють і на зовнішніх ринках. Одним зі світових лідерів контейнерних перевезень є логістичний підрозділ підприємства «А. П. Меллер – Мерск Груп »(А. Р. Moller – Maersk Group), яка займається і іншими видами бізнесу. В авіаперевезеннях виділяється Скандинавська авіакомпанія «САС» (& 4S). Данію щорічно відвідує не менше 2 мільйонів туристів.

Промисловість була і залишається однією з опор датської економіки: продукція цього сектора не тільки забезпечує потреби країни, але і становить найбільшу частину її експорту. Основа промислової бази представлена ​​високотехнологічними компаніями в таких галузях, як хімія, фармацевтика, машинобудування і приладобудування, виробництво харчових продуктів. У Данії також розвинена видобуток нафти і газу, металургія.

Машинобудування та приладобудування Данії представлені переважно малими і середніми підприємствами з дуже глибокою спеціалізацією. Двома провідними групами є «Данфосс» (Danfoss), що спеціалізується на виробництві морозильного, нагрівального обладнання та систем кондиціонування, і «Грундфос» (Grundfos), що займається випуском насосного обладнання. Всі підприємства цього сектора промисловості відрізняються активним використанням високих технологій. Данія вийшла в лідери світового виробництва обладнання для вітрових електричних станцій, поставляючи на світовий ринок майже четверту частину всіх вітряних турбін (найбільша компанія – «Вестас» (Vestas)). У число успішних датських підприємств входить виробник іграшок «Лего» (Lego). З кінця 1990-х років і на початку XXI століття компанія зазнавала збитків, але зараз відновлює свої позиції світових ринках.

Хімічна промисловість Данії, частиною якої є фармацевтична промисловість, є однією з найбільш розвинених в Європі. Створений Данією і Швецією кластер підприємств і науково-дослідних інститутів «Медікон Веллі» (Medicon Valley) став одним зі світових центрів фармацевтичної галузі. Швидко розвиваються біотехнології (в медичних та інших цілях). Харчова промисловість традиційно сильна, тому що спирається на розвинутий сільськогосподарський сектор.

Нафто- і газовидобувна промисловість, зосереджена в Північному морі, забезпечує потреби країни і експортує частину продукції. Разом з тим при сьогоднішніх об’ємах видобутку запасів нафти вистачить не більше ніж на найближчі десять років. Як наслідок, зростає інтерес датської влади і ділових кіл до запасів вуглеводнів, виявленим біля Гренландії і Фарерських островів.

Слід зазначити таку особливість обробної промисловості Данії, як орієнтованість на інновації та наукоємні технології. За період з 2002 по 2004 рік близько 45% підприємств обробної промисловості здійснили інновації, що перевищує аналогічні показники інших країн. У зв’язку з цим активно йде процес утворення нових фірм і компаній і залучення іноземних інвестицій. За даними данської статистики за 2008 рік, частка іноземних підприємств, які працювали в Данії з станом на 2003 рік, становила лише 4% від загальної кількості данських підприємств, проте на них припадало 23% обороту і близько 19% робочої сили.

Посилання на основну публікацію