Національне господарство Чорногорії

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Чорногорія названа країною з економікою «високого середнього доходу» (upper middle income). Також в класифікації Всесвітнього банку Чорногорія характеризується як країна – позичальник МБРР, що дозволяє їй отримувати незв’язані (завдяки платоспроможності) кредити від міжнародних фінансових установ.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу в 2008-2009 років Чорногорія займає 65-е місце (з 134) з показником 4,11 бала.

Масова індустріалізація та урбанізація в Чорногорії припали на післявоєнний період. Основний упор був зроблений на розвиток таких галузей, як виробництво електроенергії, сталеливарна і алюмінієва промисловість, видобуток вугілля, а також деревообробна і тютюнова промисловість. У 1980-х роках почався інтенсивний розвиток торгівлі, суднобудування і туризму.

Розпад СФРЮ призвів до руйнування важливих економічних зв’язків, різкого спаду в економіці і, як наслідок, – до гіперінфляції і різкого зубожіння більшої частини населення. Все це поглиблювалося міжнародними санкціями, збройними конфліктами на Балканах, бомбардуваннями НАТО. У 1990-х роках розцвів тіньовий сектор економіки, пов’язаний переважно з контрабандою.

Після 1997 року був узятий курс на поступове розділення економік Сербії і Чорногорії. Курс реформ включав в себе, зокрема, перехід спочатку на німецьку марку, а потім євро в якості розрахункової одиниці, проведення приватизації. У складі союзної держави в Чорногорії спостерігався більш високий рівень зарплат і нижчий – безробіття, ніж в Сербії.

Після зміни політичного режиму у 2000 році зусилля уряду Сербії і Чорногорії були спрямовані на нормалізацію міжнародного становища країни. Вдалося домогтися зняття всіх санкцій і відновлення членства в ООН і в ряді міжнародних економічних організацій. Було відновлено торгово-економічні відносини як з колишніми республіками СФРЮ, так і з західними країнами.

У 2001-2002 роках уряду тодішнього союзного держави вдалося домогтися списання та реструктуризації значної частини зовнішнього боргу. На міжнародній конференції країн-донорів, яка проходила у Брюсселі, було прийнято рішення про виділення країні кредиту в розмірі 1,28 мільярда доларів США, частина з них – у вигляді безповоротної допомоги.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): алюміній і вироби з нього (55,25%); сталь, чавун і вироби з них (13,64%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (9,34%); напої, включаючи алкогольні, і оцет (3,86%); деревина, вироби з деревини і деревне вугілля (2,58%) і ін.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (13,65%); енергосилове обладнання (8,79%); електричним та електронним обладнанням (8,48%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (4,53%); м’ясо та субпродукти (3,69%); меблі, світильники та ін. (3,61%); напої, включаючи алкогольні, і оцет (3,51%); вироби зі сталі і чавуну (2,94%); пластмаси та вироби з них (2,77%); фармацевтична продукція (2,63%) і ін.

Основними зовнішньоторговельними партнерами Чорногорії є: Греція, Італія, Швейцарія, Німеччина, Боснія і Герцеговина.

Посилання на основну публікацію