Москва і Твер

Син Данила Юрій Данилович відразу після смерті батька напав на Можайськ. Полонивши місцевого князя, він відібрав йогоземлі, приростивши своє спадок Можайському. Можайськ став далекій окраїною Московського князівства, куди відправляли опальних осіб. Звідси і вираз «загнати за Можай».

Владолюбний, жорстокий і хитрий Юрій вступив у боротьбу за великокняжий ярлик з Твер’ю, вплив якої в Північно-Східної Русі тоді було сильніше впливу Москви. Коли в 1304 р помер великий князь Андрій Олександрович, Юрій з Михайлом Тверським, сином Ярослава Ярославовича, молодшого брата Олександра Невського, відправився в Орду випрошувати ярлик на велике князювання у хана Тохти. Тохта зволів багатшого Михайла. Але після смерті Тохти до влади прийшов хан Узбек, який зажадав до себе Юрія. Два роки прожив Юрій в Орді, увійшов у довіру до хану, одружився на його сестрі, яка прийняла християнство під ім’ям Агафія, і отримав ярлик на велике князювання. Так, в 1317 московський князь вперше став великим князем. Після повернення Юрія на Русь наприкінці 1317 протистояння Москви і Твері вилилося у війну, в якій переміг Михайло. До нього в полон потрапила Агафія. Не пощастило Михаїлу – Агафія в полоні померла. Розгніваний цією звісткою хан Узбек викликав Михайла в Орду і стратив.

В 1322 р велике князювання знов дісталося тверського князя, синові Михайла Тверського Дмитру Грізні Очі. У 1325 запальний Дмитро, зустрівши в Орді Юрія, якого вважав винуватцем загибелі батька, вбив московського князя. За самоуправство Дмитра стратили, але великокняжий ярлик дістався його братові Олександру Михайловичу. Спадкоємець Юрія, його брат Іван Данилович, залишився княжити в Москві.
Юрія, за відомостями літопису, поховали в церкві Архангела Михаїла, імовірно заснованої Хоробрітом. Згодом на місці цієї церковці був зведений Архангельський собор Кремля, що став усипальницею московських князів.

Посилання на основну публікацію