1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Моніторинг забруднення навколишнього середовища України

Моніторинг забруднення навколишнього середовища України

Моніторинг – система спостереження, оцінки і прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенного впливу.

Розрізняють глобальний, регіональний і імпактних моніторинг.

Глобальний моніторинг передбачає стеження за загальносвітовими процесами та явищами в біосфері і здійснення прогнозу можливих змін.

Регіональний моніторинг охоплює окремі регіони, в межах яких спостерігаються процеси і явища, що відрізняються по природному характеру або по антропогенному впливу від природних біологічних процесів.

Імпактний моніторинг забезпечує спостереження в особливо небезпечних зонах і місцях, що безпосередньо примикають до джерел забруднюючих речовин.

При моніторингу якісно і кількісно характеризується стан повітря, поверхневих вод, кліматичні зміни, властивості грунтового покриву, стан рослинного і тваринного світу.

До кожного з перерахованих компонентів предьявляются особливі вимоги і розробляються специфічні методи аналізу.

Методи хімічного та фізико-хімічного аналізу дозволяють визначити якісний і кількісний склад забруднюючих речовин у навколишньому середовищі (у грунті, воді, повітрі).

До хімічних методів очищення ставляться хемосорбция, каталітичне окислення, термічне окислення, спалювання, розкладання речовин.

До фізико-хімічних – різні адсорбційні методи.

До механічних – сухе пиловловлювання за допомогою циклонних сепараторів і різних фільтрів (механічних, електричних, тканинних, керамічних, пластмасових), мокре пиловловлювання за допомогою зрошуваних пристосувань, скрубери, пінних апаратів.

Основна мета моніторингу – об’єктивна оцінка стану навколишнього середовища, її складових у межах досліджуваної території, розробка оперативних і довгострокових прогнозів, нових нормативів, розмірів штрафів підприємствам за наноситься шкода, проведення екологічних експертиз, складання рекомендацій для прийняття відповідальними особами рішень щодо поліпшення ситуації, розробка конкретних природоохоронних заходів.

Дані екологічного моніторингу тільки тоді стають ефективним засобом охорони навколишнього середовища, коли вони доступні широким масам населення. Проста фіксація даних тільки сприяє подальшій деградації навколишнього середовища, про що свідчить досвід господарювання в останні десятиліття в Україні. Потрібно домогтися того, щоб дані моніторингу в Україні, який проводиться численними станціями, постами, комплексними географічними стаціонарами, полігонами, науково-дослідними станціями, допомагали шукати шляхи оптимізації взаємин між людиною, його господарською діяльністю і природою.

З 1991 року в межах України виконується програма системного екомоніторингу, в якій беруть участь близько 30 різних організацій нашої країни, в тому числі й інститути Національної академії наук України, Міністерство екологічної безпеки, Міністерство охорони здоров’я та інші.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Тваринний світ печер