Міське і сільське населення світу. Урбанізація

Міське і сільське населення світу. Урбанізація. Найбільші міста і міські агломерації. Проблеми та наслідки урбанізації в сучасному світі

Поглиблення процесу суспільного розподілу праці виразилося у виникненні двох основних типів населення зі своїми особливостями розвитку та функціями – міських і сільських.

Урбанізація (від лат. Місто) – історичний процес виникнення і розвитку міст, збільшення частки міського населення, поширення міського способу життя, концентрації в містах населення та економічного потенціалу.

На сьогоднішній день в містах влаштувалося більше 45% усього населення земної кулі. Для процесу урбанізації характерні деякі загальні для всіх країн риси: рівень, темпи зростання і форми урбанізації.

Рівень урбанізації свідчить про те, яка частина населення країни проживає в містах.

У країнах з високим індустріальним потенціалом темпи зростання населення міст в останні десятиліття помітно знизилися і зараз складають менше одного відсотка на рік.

Сучасна урбанізація характеризується більш складними формами урбанізації, перетворенням звичного “точкового” міста в міську агломерацію. В агломераціях функціональні обриси міста набагато просторіше їх адміністративних кордонів і часто включають в сферу своєї діяльності довколишні міста-супутники, селища міського типу, сільські поселення.

У Західній Європі, наприклад у Великобританії, фахівці виділяють шість найбільших агломерацій, або, як їх тут називають, конурбацій.

Особливо інтенсивно збільшується населеність надвеликих міст в країнах, що розвиваються; це явище носить назву міського вибуху.

Не менш важливим показником є якість урбанізації, тобто забезпечення населення в містах відповідною інфраструктурою, рівень і доступність різних видів послуг, стан довкілля та всієї соціальної сфери. За цими показниками економічно розвинені країни далеко пішли від розвиваються.

І все ж, незважаючи на бурхливий розвиток міст, більше половини населення земної кулі зараз проживає в сільській місцевості.

Бурхливе зростання міст і розширення території, ними зайнятій, впливають на багато компонентів природи. Наприклад, проблема забруднення повітря безпосередньо пов’язана зі збільшенням кількості автомашин, споживанням палива, в результаті чого в міській межі виникає зміг, випадають кислотні дощі і т. П.

Забудова ділянок передбачає винищення всієї природної рослинності і мешкали в ній тварин. Сільськогосподарські угіддя виявляються непридатними до обробітку. Правда, втрати цих територій частково відшкодовуються оранкою цілинних земель і збільшенням їх продуктивності за допомогою агротехніки. Але ці зусилля не завжди будуть давати необхідний ефект. Важливим напрямком зниження негативного впливу урбанізації на навколишнє середовище є спроби обмежити розширення міст, зосередити будівництво в їх сформованих кордонах, а також раціонально планувати забудову і міську інфраструктуру.

Посилання на основну публікацію