У розвинених країнах зростання сфери послуг спочатку відбувався за рахунок зниження частки сільського господарства, а в останні десятиліття – за рахунок скорочення частки промисловості; в менш розвинених країнах – за рахунок зниження частки сільського господарства.
Найбільша частка сфери послуг у ВВП економічно розвинених країн, де розвинені ділові, фінансові та страхові послуги, а також соціальні та персональні послуги (рис. 168).
Сформувалася група країн, що спеціалізуються на наданні ділових послуг, – «країни-квартиросдатчики».
Послуги поділяються на кілька груп.
Загальногосподарські послуги – традиційні в ринковій економіці: торгівля, транспорт, зв’язок, комунальні послуги (енерго-, газо-, тепло- і водопостачання, каналізація, прибирання сміття), ремонт будівель і споруд, ремонт, обслуговування та прокат техніки.
Особисті послуги – сама швидко розвивається група галузей в третинному секторі: громадське харчування, індустрія розваг і відпочинку, готельна справа (готелі, кемпінги), побутові послуги (перукарні, пральні).
Ділові послуги – банківська та фінансово-кредитна діяльність, маркетинг і реклама, інженерні, управлінські та консультаційні послуги, інформатика, підбір персоналу та працевлаштування, охорона. Ці послуги забезпечують підвищення ефективності функціонування виробників.
Соціальні послуги – як правило, в значній мірі фінансуються державою. До них відносяться: освіта, охорона здоров’я, дошкільне виховання, соціальне піклування (притулки та пансіонати для пенсіонерів, інвалідів), культура (бібліотеки, музеї, виставки), юридичні послуги.