Міграція населення

Люди весь час пересувалися з місця на місце – першопрохідці відкривали нові землі, представники гнаних релігій рятувалися від переслідувань, кочівники шукали воду і їжу.

Британія – це острів, але, не дивлячись на це, туди накочувалися, століття за століттям, хвилі переселенців. Це були представники різних народів – римляни, стародавні кельти, вікінги, англосакси, гугеноти, нормани, євреї, і останнім часом – іммігранти з Пакистану, Індії, Вест-Індії.

І в культуру і життя Британії кожен народ вносив свій вклад. Ще активніше цей процес відбувався в континентальній Європі (докладніше про цю частину світу Ви зможете прочитати в цій статті), і він ніколи не припинявся.

ЩО ТАКЕ МІГРАЦІЯ?

Міграція населення (лат. Migration, від migro – переселяюся, переходжу) – це переміщення людей, як правило, пов’язані зі зміною місця проживання.

Міграція ділиться на тимчасову (переселення на досить тривалий, але обмежений період), безповоротну (із залишковим зміною місця проживання), сезонну (переміщення в певні періоди року).

Розрізняють зовнішню (за межі країни) і внутрішню міграцію; до зовнішньої відноситься імміграція, еміграція; до внутрішньої належить междурайонние переселення, руху з села в місто.

Імміграція (від лат. Immigro – вселяє) – один з видів етнічної міграції населення: в’їзд в країну на постійне або тимчасове проживання громадян іншої країни.

Еміграція – це виїзд людей зі своєї країни в іншу на постійне місце проживання.

Ще іноді до міграції відносять, так звані, митників міграції (регулярні поїздки до місця навчання або роботи за межі свого населеного пункту).

Мобільність суспільства з розвитком транспорту різко зросла. Середній житель США (докладніше про країну дивіться тут), наприклад, за своє життя переїжджає 13 разів.

Мігрантами є переважно молоді люди, які переселяються в пошуках кращої роботи або просто роботи.

Але кількість мігрантів в останні десятиліття все більше зростає за рахунок забезпечених літніх американців, які шукають сприятливі місця для проживання після виходу на пенсію.

Міграції також бувають вимушеними. Вимушена міграція – це тимчасове або постійне зміна місця проживання людей, з причин які від них не залежать, як правило, всупереч їх бажанням (екологічні катастрофи, стихійні лиха, військові дії, промислові аварії, порушення прав і свобод громадян).

Вимушену міграцію необхідно відрізняти від примусової, в основі якої лежать розпорядження військової або цивільної адміністрації (депортація, виселення і т. П.).

Жертви вимушеного переселення відносяться до категорії біженців і вимушених переселенців.

У XVIII – XIX ст. тисячі африканців були насильно перевезені до Нового Світу і продали в рабство. У 1947 році мала місце одна з найбільших в історії міграцій: після розділу Британської Індії на Пакистан і Індію, з цього регіону, кількість біженців склала близько 17 млн.

Після проголошення Боснії і Герцеговини (яка раніше входила до Югославії) в 1992 році, сербська влада вигнали мусульман з їх будинків, а цю територію заселили сербами. Ця політика отримала назву «етнічних чисток».

Люди часто мігрують, бажаючи поліпшити або змінити спосіб життя. Вони, звертаючись в листах до своїх друзів і родичів, розповідають про переваги своєї нової країни.

Імміграційна політика.

Країни, які потребують робочої сили, різними способами привертають іммігрантів. Вони, наприклад, пропонують покрити витрати на придбання житла і переїзд, обіцяють високооплачувану роботу для осіб виразно спеціальності.

Австралія, коли потребувала зростанні населення для того, щоб забезпечити свій розвиток, проводила таку політику. В результаті ланцюгової міграції багато хто виїхав до Австралії, особливо з Південно-Східної Азії.

Сьогодні далеко не всіх мігрантів приймають розвинені країни. Але і там є постійний попит на вчених, майстрів високого класу, медсестер і лікарів.

Часто виїзд великої кількості кваліфікованих фахівців з країни називають «витоком мізків».

Однак рідко міграція буває односторонньою. У 1960-х роках, в пошуках більш високої зарплати, в Північну Америку з Британії виїжджали доктора, і в той час, ця ж Британія брала потік дипломованих лікарів з Пакистану і Індії і медсестер з Вест-Індії.

Багато перенаселені країни встановлюють імміграційні квоти. При цьому ретельно враховуються знання мови, вік, освіту, спеціальність і інші фактори.

МАСОВІ МІГРАЦІЇ.

Масові міграції бувають швидкими й повільними. Наприклад, повільним процесом було розселення народів мовної сім’ї банту з центральної Африки на південь. Цей процес тривав кілька сотень років.

За останні 200 років карта населення світу різко змінилася. Це сталося в результаті масової міграції з Європи до Австралії і Північну Америку, десятків мільйонів людей.

 

Сполучені Штати Америки почали називати «нацією іммігрантів». Більшість з них прибуло з Європи в XIX столітті. А недавні хвилі нахлинули з Латинської Америки та Азії.

В основному, міграція з Європи відбувалася з економічних причин. Однак свою роль зіграли і релігійні переслідування.

У XIX столітті багато євреїв втекли з Росії та Східної Європи, рятуючись від погромів. А в 30-і роки XX століття – з нацистської Німеччини.

Через війни, також часто відбуваються масові міграції. Після I світової війни (1914-1918 рр.) В межах Європи перемістилося близько 7,7 млн. Чоловік, а за час і після II світової війни – 25 млн. Чоловік.

ПРОБЛЕМИ ІММІГРАЦІЇ.

Жителі бідних країн Південної Європи, після II світової війни, в пошуках роботи переселялися в промислово розвинені країни північного заходу.

Іммігранти в процвітання взяли їх країн внесли свій вклад. Але вони часто викликали обурення місцевого населення, тому що через них загострювалися соціальні проблеми, в тому числі в галузі освіти, охорони здоров’я та забезпечення житлом.

Недавні хвилі міграції з колишніх республік Радянського Союзу і Східної Європи, заново пробудили ці побоювання на Заході.

Найбільша кількість мігрантів, за останні 40 років, склали ті, які переміщалися в межах однієї країни. В основному це були міграції з села в місто, а останнім часом – з чахнущіе міського центру в передмістя.

У бідних, країнах урбанізація прийняла масовий характер, і населення багатьох міст Латинської Америки, Азії (докладніше про цю частину світу Ви зможете прочитати в цій статті) і Африки (докладніше про це материку читайте тут) стрімко зросла.

Посилання на основну публікацію