Методи географічних досліджень — види, джерела

Географія знаходиться на перетині різних сфер знань. Це і океанологія, і історія, геологія, етнографія, економіка та інші суспільні науки. У більшості людей географія асоціюється з картами.

Вони вважають, що основний спосіб її вивчення – картографічний. Але це не зовсім вірне припущення. Існують сучасні і традиційні методи географічних досліджень.

Історія вивчення

Уже в стародавні часи з’явилося припущення, що Земля має круглу форму. Спочатку висувалися версії, що вона являє собою плоский круг, потім говорили про циліндр, а незабаром стали висловлювати думки про кулю.

У другому тисячолітті до н. е. з Стародавнього Єгипту організовувалися експедиції, які доходили до Африки, відбувалися плавання по червоному і Середземному морях. Всі спостереження детально формувалися в повідомлення, малювалися схеми, таблиці.

У IX-VIII ст. До н. е. в Китаї складали карти земельних ділянок. Ці геоінформаційні дані використовувалися для вибору місця побудови. У цій же країні в III ст. До н. е. з’явився регіональний атлас і докладний опис земель.

У Стародавній Греції була складена карта країни з оточували її територіями і морями. Вона була складена давньогрецьким філософом Анаксимандром Мілетським. Саме він у своїй доповіді висунув припущення, що Земля має циліндричну форму.

Відбувається перше знайомство з методами географічних досліджень в 5 класі.

Методи географічних досліджень

Вони включають в себе способи вивчення закономірностей, за якими відбувається формування і розвиток планети.

  • Науковий підхід дозволив вивчити великі території Землі. Але деякі явища і процеси досі недостатньо досліджені.
  • Існують традиційні і нові методи географічних досліджень. До перших відносяться:
  • Спостереження. Носить описовий характер, дозволяє дати повне уявлення про географічному об’єкті.
  • Картографія. Ґрунтується на спостереженні за закономірностями розташування в просторі географічних об’єктів із застосуванням тематичних карт.
  • Статистичний. Дає можливість аналізувати і систематизувати інформацію, отриману за допомогою спостережень.
  • Історичний. Досліджує географічні об’єкти починаючи з моменту виникнення і до сьогоднішнього часу.
  • Порівняльний. Дозволяє виявити загальні риси або відмінності між явищами або об’єктами.

Всі види тісно взаємопов’язані один з одним.

Географія, як і будь-яка інша наука, постійно розвивається. Це передбачає появу порівняно нових способів досліджень. До сучасних методів відносять:

  • Дистанційні явища. Вивчення аерокосмічних картин і складання карт планети завдяки летальним апаратам.
  • Географічний прогноз і моделювання. Метод дозволяє визначити стан геосистеми, допомагає спроектувати їх стан в майбутньому.
  • Інформаційний. Дозволяє створювати детальну базу даних з тієї інформації, що передається метеорологічними станціями і космічними супутниками.
  • Дані, отримані завдяки географічним дослідженням, використовують Сільське господарство, промисловість, геодезія.

Економіко-математичні

Сучасні і традиційні методи дозволили заснувати цілі комплекси заходів, які дозволяють вивчити явища і процеси, взаємопов’язані з усією системою протягом тривалих періодів.

Економіко-математичний спосіб заснований на використанні комп’ютерних систем.

Це дозволяє за короткий проміжок часу обробити велику кількість інформації в наступних областях досліджень:

  • Географія населення. Вивчення населення, прогнозування відтворення, використання трудових ресурсів, міграції.
  • Системи розселення. Щільність населення та їх розвиток, інфраструктура.
  • Територіально-виробничі системи. Дозволяє намалювати малюнок розвитку і розміщення галузей, соціально-економічні зони.

Географічне районування

Метод ґрунтується на умовному розподілі території на частини (райони) за певною ознакою або групі. Районування пов’язують ще з двома поняттями: зонування і ареалювання.

Перше означає поділ на зони за інтенсивністю або щільності будь-якої ознаки. Друге поняття говорить про поділ на ареали за єдиною властивістю.

Результати районування дозволяють розмежувати території контурами. Цей метод застосовується до самих різних ознак. Наприклад, особливості ландшафту, кліматичні умови, галузі народного господарства.

В рамках районування одне і те ж явище можуть досліджувати в різних специфічних умовах.

Прогнозування та його види

Завдяки кількості знань і перетину наук в географії для вирішення проблем практикуються комплексні і довгострокові загальногеографічні прогнози. Вони є припущенням будь-якого явища в майбутньому. Отримання прогнозів полягає у вивченні певних досліджень, що робить їх виразно ймовірними.

Географічні прогнози здійснюються у двох напрямках:

  • Стан природи та її вплив на людське життя.
  • Положення соціального та виробничо-територіального середовища.

Тривалість досліджень впливає і на довгостроковість прогнозу. Вони бувають:

  • оперативний (місяць);
  • короткостроковий (від 1 до 12 місяців);
  • середньостроковий (1-5 років);
  • довгостроковий (5-15 років);
  • наддовгостроковий (від 15 років).

Найчастіше на тривалий період складається Кілька варіантів прогнозів. Серед них є різного ступеня песимістичні та оптимістичні варіанти.

Посилання на основну публікацію