Метеорологічний зонд

✅ Метеозонд – пристрій для вимірювання різних параметрів атмосфери.

В наші дні метеорологічні зонди повсюдно використовуються на аерологічних станціях для контролю погоди.

На початку двадцятого століття зондування атмосфери проводилося з літаків або прив’язних аеростатів. Показання встановлених на них датчиків потрібно було знімати вручну. Перший метеорологічний радіозонд спроєктував радянський учений П.А. Молчанов в 1928 році і запустив в січні 1930 року. З цього переломного моменту в історії спостережень за погодою метеорологічне зондування стало основним способом прогнозування.

У всьому світі налічується понад 10 000 станцій радіозондування. Частина з них розташовується на землі, частина на морських судах. І на кожній з них метеорологічні зонди запускають два рази на добу: рівно опівдні і опівночі за Гринвічем. Зонди, запущені без узгодження з аерослужбами, можуть стати причиною авіакатастрофи.

Метеорологічні зонди можуть бути двох типів:

  • керовані: за допомогою радіосигналів можна направляти рух і контролювати висоту зонда;
  • некеровані: рухомі за рахунок повітряних потоків.

Принцип роботи метеозонда

Метеорологічний зонд являє собою кулю, до якого прив’язана капсула з апаратурою. Куля роблять з латексу або гуми. Заповнений він гелієм або воднем. Спочатку діаметр кулі становить близько одного метра. Після запуску куля значно збільшується в розмірах за рахунок різниці в тиску. На висоті 30 км його діаметр буде вже понад 10 метрів.

До кулі кріпиться герметична колба з пінопласту. Вона захищає апаратуру від вологості і низьких температур в атмосфері. Усередині капсули знаходяться датчики, радіомодуль і батарея харчування.

У верхніх шарах атмосфери зонд фіксує стан наступних параметрів:

  • тиск;
  • температура;
  • вологість.

За траєкторії руху зонда і його швидкості на різній висоті оцінюють силу і напрям вітру.

Радіодатчик подає сигнали на локатор, що знаходиться на аерологічної станції, звідки вони надходять на комп’ютер обробки інформації. Програма аналізує дані, і далі вони йдуть в метеослужби. Саме на основі отриманих з метеозонда показань синоптики складають прогнози погоди на кілька днів.

Зонди одноразові: на висоті 40 – 50 км куля лопається від надлишкового тиску. Пінопласт капсула падає на землю, але повторно не використовується. Тому при виготовленні зондів упор робиться на дешевизну конструкції. А отримана інформація представляє набагато більшу цінність, ніж сам прилад. Щоразу фахівці аерологічної станції збирають і запускають в небо новий метеорологічний зонд.

Попри простоту своєї конструкції, метеорологічні зонди по всьому світу виконують важливу задачу збору погодних даних. Від них безпосередньо залежить безпека діяльності атомних станцій, аеропортів, флоту і МНС.

Посилання на основну публікацію