✅Машинобудування Японії

Машинобудування утворює серцевину японської промисловості. За вартістю його продукції країна поступається тільки США, а за часткою її в експорті займає перше місце в світі. Особливо виділяються такі галузі міжнародної спеціалізації Японії:

  • суднобудування;
  • автомобілебудування;
  • верстатобудування;
  • виробництво робототехніки;
  • різноманітна електроніка.

Але значення їх у періоди розвитку різних моделей японської економіки не залишалося незмінним.

Нині Японія являє собою хороший приклад поєднання старих, нових і новітніх галузей індустрії.

До числа старих галузей можна віднести, зокрема, суднобудування. Зародилося задовго до початку НТР, ця галузь не пішла зі сцени і в останні десятиліття. Навпаки, з 1956 р. Японія утримувала в ній світову першість. І тільки в останні роки Японію наздогнала і перегнала Республіка Корея: у 2005 р. Судноверфі Японії спустили на воду морські судна тоннажем 16,5, а Кореї – 17,5 млн бр. – регт. Поступово змінюється і профіль японського суднобудування, яке все більше переходить від виробництва супертанкерів і великотоннажних суховантажів до судів більш складних типів.

Як приклад нової галузі можна привести верстатобудування. По випуску металообробних верстатів Японія вийшла на перше місце в світі ще в 1982 р. Надалі вона спеціалізувалася в основному на верстатах з числовим програмним управлінням і промислових роботах (парк – 350 тис. з 1 млн у світі), і в цьому їй не було і немає рівних у світі.

Не менш яскравий приклад нової галузі являє собою автомобілебудування, яке як і раніше багато в чому визначає «обличчя» Японії в міжнародному географічному поділі праці. Досить сказати, що ця галузь формує 1/10 загального ВВП Японії. Безпосередньо в ній зайняті приблизно 700 тис. працівників, але якщо враховувати також експлуатацію та обслуговування автомобільного парку в країні і за кордоном, то не менше 5-6 млн осіб.

Автомобілебудування в Японії зародилося в середині 1920-х рр. Землетрус 1923 сильно пошкодив міському транспорту в Токіо та інших центрах. Виникла гостра потреба в заміні трамвая і міської залізниці автобусами, вантажівками і легковими автомобілями.

Спочатку їх закуповували в США. У 1924-1925 рр. американські фірми «Форд» і «Дженерал Моторс» побудували в районі Токіо свої перші автоскладальні заводи, які в 1930-х рр. перейшли в основному на випуск вантажівок для потреб японської армії.

У роки Другої світової війни всі вони були зруйновані бомбардуваннями і лише на початку 1950-х рр. знову стали випускати вантажівки і автобуси, а потім і легкові автомобілі. Однак в 1950 р. з конвеєрів японських автозаводів зійшло всього трохи більш як 30 тис. машин, тоді як з конвеєрів американських – 8 млн.

Перший поштовх розвитку японського автомобілебудування був дано вже в 1950-і рр., що частково було пов’язано з військовими замовленнями в період корейської війни 1950-1953 рр., а також і з почавшимся вже збільшенням попиту на легкові автомобілі. У 1960-і рр. випуск автомобілів збільшився майже в сім разів, в 1970-і рр. – ще в два рази.

Вже в 1974 р. Японія обігнала США за розміром експорту автомобілів, а незабаром – і з їх випуску. У 1980-і рр. цей розрив ще більше збільшився, і тільки в 1994 р. Сполученим Штатам вдалося знову обігнати Японію. Але при цьому потрібно мати на увазі, що з випуску легкових автомобілів Японія продовжує лідирувати. А в 2006 р. вона знову перевершила США і за загальними розмірами виробництва.

Вона зберігає його і на світовому автомобільному ринку, експортуючи близько 5 млн. автомобілів на рік – в основному в:

  • Південно-Східну Азію;
  • Північну і Латинську Америку;
  • Західну Європу;
  • Австралію.

Останнім часом японський автомобільний експорт почав зменшуватися, але це багато в чому пояснюється тим, що Японії вдалося налагодити масовий випуск своїх автомобілів на заводах-філіях в США, Західній Європі, та й інших регіонах світу. Такі заводи створили за кордоном всі її великі автомобільні концерни:

  • «Тойота», яка з випуску автомобілів (більш як 8 млн на рік) в 2008 р. обігнала «Дженерал Моторс», «Ніссан» (2, млн);
  • «Мазда»;
  • «Хонда» (2,3 млн).

До речі, наслідком такого перенесення стали «автомобільні війни», які вже не раз розгорялися між Японією і США.

Треба також мати на увазі, що Японія випереджає інші країни не тільки за обсягом, але і за якістю, і за собівартістю продукції. На відміну від США Японія вже давно спеціалізувалася на випуску економічних малогабаритних моделей автомашин, а після початку енергетичної кризи цей напрямок одержав новий розвиток.

Під впливом строгих природоохоронних законів техніка і технологія виробництва були вдосконалені настільки, що тепер Японія випускає «найчистіші» (щодо викиду шкідливих речовин в атмосферу) автомобілі. Ситуацію, що склалася яскраво описує Ю. В. Тавровський:

«Компактні, зручні, надійні та економічні автомобілі стали таким же символом сьогоднішньої Японії, якими були для Америки років двадцять тому величезні і потужні «броненосці на колесах», з ревом мчать у неоглядну далечінь. Назви автомобільних фірм-гігантів «Тойота», «Ніссан», «Хонда» стали в один ряд з розхожими словами-символами Країни висхідного сонця типу «сакура», «гейша», «самурай».

Стрімкий зліт японського автомобілебудування викликав жах і озлоблення серед законодавців автомобільної моди в США, ФРН, у Франції, в Італії. «Курума» – «віз», як фамільярно називають японці свої автомобілі, змінила структуру національної економіки, спосіб життя обивателів Японських островів.

Нарешті, до числа типових новітніх галузей слід віднести електронну промисловість, за масштабами якої Японія поступається тільки США, але за обсягом експорту її продукція займає перше місце. У середині 1990-х рр. в цій галузі були зайняті 1,8 млн осіб. За показником наукоємності вона перевершує всі інші галузі, відрізняючись і високим ступенем монополізації:

  • «Мацусіта»;
  • «Хітачі»;
  • «Тошиба»;
  • «Соні»;
  • НЕК;
  • «Фуцзіцу» тощо.

Як вже було зазначено, з плином часу виробничий профіль цієї галузі не залишався незмінним. Раніше Японія спеціалізувалася головним чином на побутовій електроніці (особливо на відео- та відеоапаратурі), але потім перейшла на випуск більш складної продукції. Наприклад, персональних комп’ютерів наприкінці 1990-х рр. випускалося 8 млн штук на рік.

За загальною кількістю експлуатованих комп’ютерів (близько 50 млн) Японія поступається тільки США.

Як і в інших високорозвинених країнах, розміщення машинобудування в Японії відрізняється дисперсністю. Але все ж таки головні машинобудівні райони сформувалися в межах трьох найбільших міських агломерацій, тобто навколо:

  • Токіо;
  • Осаки;
  • Нагої.

Кожен з них має різноманітне, багатопрофільне машинобудування. Але це не виключає того, що у деяких провідних галузей є свої особливості. Наприклад, по суднобудуванню особливо виділяються:

  • Йокогама;
  • Кобе;
  • Курі;
  • Нагасакі.

В автомобілебудуванні лідирує район Нагої («Тойота»). А от для електронної промисловості такий ведучий район визначити досить важко: в 20 з 47 префектур країни вона випереджає всі інші галузі обробної промисловості. Але в цілому підприємства цієї галузі орієнтуються в першу чергу на великі міста мегалополіса Токайдо.

Втім, деякий виняток із загального правила являють собою о. Кюсю, де саме електроніка стала ключовою галуззю ще в 1980-х рр.

Посилання на основну публікацію