Люди і історія Південно-Африканської Республіки (ПАР)

Першими людьми, що жили в Південній Африці, були племена сан і койсан. Приблизно з IV століття н. е. ці території почали заселяти такі племена мовної сім’ї банту, як зулу, коса і сезото. У 1652 голландські мореплавці заснували Кейптаун. Незабаром до захоплення земель голландцями (яких називають бурами, або африканерами) приєдналися й інші європейці. Коли в XIX столітті Капська колонія була окупована Великобританією, почалося Велике Переселення бурів на північ у запряжених волами возах і колонізація нових територій. В кінці XIX століття відбулося кілька воєн між англійцями, бурами і зулусами. До XX століття колонізація південноафриканських земель повністю завершилася.

У двадцятому столітті в Південно-Африканському державі було встановлено режим апартеїду – правлячого білої меншості. Проводилось поділ основних етнічних груп на білих, чорних і кольорових (мулатів і азіатів). Уряд насильно переселяв корінне населення на невеликі території, звані бантустанами, де розташовувалися неврожайні землі, а можливості знайти роботу і здобути освіту були обмежені. Мирні протести жорстоко придушувались і приводили до повстань і побоїщам. У 1991 році режиму апартеїду було покладено край. У 1994 році в країні був обраний перший чорношкірий президент Нельсон Мандела. І все ж нерівність пустило в Південній Африці глибоке коріння. Тому першочерговими завданнями Мандели стали поліпшення житлових умов, освіту і скорочення безробіття серед чорношкірого населення.

Посилання на основну публікацію