Люди і історія Пакистану

На території Пакистану під час II тисячоліття до нашої ери процвітала одна з найбільших цивілізацій Землі. Племена древньої Індської імперії, які оселилися в долині річки Інд, будували прекрасні будівлі та виробляли керамічні вироби. Протягом наступних 3500 років на цю землю вторгалися араби, греки, перси і турки. Протягом XIX століття територією Індії заволоділи англійці, а до початку XX століття їх колонії включали і територію сучасного Пакистану. Однак з 1900-х років Індія почала боротьбу за незалежність від Великобританії, і в той же час посилився конфлікт між двома основними релігійними групами – мусульманами та індусами.
Індія стала незалежною державою в 1947 році, а дві мусульманські області на північному заході і північному сході Індії відокремились і утворили державу Пакистан (що означає “земля чистих”). У нову країну кинулися мусульмани зі всієї Індії, а більшість індусів залишилося в Індії. У 1971 році між Західним і Східним Пакистаном вибухнула громадянська війна. Східна частина стала називатися Бангладеш, а західна утворила сучасний Пакистан.

З 1970-х років в Пакистані демократичний уряд неодноразово змінювалося військовими режимами. У 1988 році прем’єр-міністром Пакистану стала Беназір Бхутто – перша жінка, обрана на пост прем’єр-міністра мусульманської країни. Проте багато пакистанські жінки майже не виходять за межі будинку, а на вулиці носять паранджу. Одні чоловіки носять європейський одяг, а інші – традиційну довгу сорочку і широкі штани, які називаються шалвар-каміз. Більше половини населення Пакистану зайнято в сільському господарстві. Основні продовольчі культури – рис і цукровий очерет.

Посилання на основну публікацію