Люди і історія Марокко

Корінні жителі Марокко – бербери. Араби вторглися на цю територію в VII столітті н. е., принісши сюди свою релігію – іслам. У середні століття марокканці (яких також називали маврами) володіли великими районами Північної Африки, Іспанії та Португалії і були відомі як великі воїни, вчені та архітектори.
До XVI століття маврів витіснили з Європи, а Іспанія з Португалією почали захоплення марокканських портів. Але королівство Марокко залишилося незалежною навіть незважаючи на те, що йому десятиліттями доводилося вести військові дії проти загарбників. У XIX столітті багато європейських країн боролися за право контролювати Марокко, і врешті-решт частина території королівства потрапила під владу Іспанії, а інша стала протекторатом Франції. З 1920-х років в Марокко наростав рух за незалежність, по всій країні спалахували хвилювання. У 1956 році Франція надала Марокко незалежність.

Не так давно між Марокко і Мавританією існував суперечка про територіальну приналежність колишньої іспанської провінції – Західної Сахари. Крім цього відбувалися зіткнення між військами обох держав і загонами Фронту ПОЛІСАРІО (руху за незалежність Західної Сахари). Мавританія відмовилася від своїх домагань в 1979 році, а в 1990-му році Марокко і Фронт ПОЛІСАРІО вступили в мирні переговори про приналежність території Західної Сахари. Більшість марокканців – нащадки берберів і арабів. Близько половини населення країни живе в сільських районах, а інша половина зосереджена в швидко зростаючих містах. І в місті, і в селі під одним дахом за традицією живе кілька поколінь марокканців.

Посилання на основну публікацію