Люди і історія Індонезії

Ймовірно, перші поселенці прибули на острови з материкової частини Малайзії. Починаючи з VIII століття нашої ери спеції, якими славилася країна, і її зручне розташування на важливих торговельних маршрутах приваблювало мореплавців з багатьох країн світу. Індійські купці принесли в країну індуїзм, а араби – іслам.

У 1500 – 1600 роках Португалія та Англія боролися за контроль над островами, а в 1798 році Індонезія стала колонією Голландії. Під час голландського панування розрізнені острови були єдиною країною, яка почала національно-визвольну боротьбу і домоглася незалежності в 1949 році, проголосивши себе республікою. З часу проголошення незалежності серйозною політичною силою в країні стала армія. У 1965 році військові подавили комуністичний заколот, а під час повстання 1975 окупували Східний Тимор. Найбільший слід у новітній історії Індонезії залишили два політичні діяча: Ахмед Сукарно і генерал Сухарто. З ім’ям Ахмеда Сукарно – першого президента незалежної Республіки Індонезія – індонезійці пов’язують почуття національної приналежності. А коли в результаті військового перевороту влада перейшла до генерала Сухарто, індонезійське суспільство стало характеризуватися більшої політичної та релігійної терпимістю. Зростаюче швидкими темпами населення Індонезії живе в бідності, незважаючи на те що уряд проводить програму збільшення випуску продуктів харчування, розвитку економіки та охорони здоров’я. Більшість індонезійців зайнято в сільському господарстві, де все ще поширене підсічно-вогневе землеробство, тобто такий спосіб ведення господарства, при якому з ділянки землі зводиться ліс, а потім земля експлуатується до тих пір, поки не виснажиться. Після цього звільняється від лісу наступний ділянку землі. В Індонезії живі стародавні традиції, що йдуть корінням в індуїзм, мусульманство і народні вірування, хоча більшість жителів сповідають іслам. На кожному острові дотримуються свої звичаї.

Посилання на основну публікацію