Литва в складі Російської імперії

Під приводом захисту православ’я Росія неодноразово здійснювала військове втручання у внутрішні справи Речі Посполитої, яка через нестабільну політичну системи не зуміла організувати ефективний опір. В результаті трьох поділів 1772, 1773 і 1775 років Польща перестала існувати як держава, а її території увійшли до складу Росії, Пруссії та Австрії. При цьому литовські землі, за винятком Західної Литви (Занімання, яке увійшло до складу Росії після Наполеонівських воєн), були включені до складу Російської імперії і склали основу Ковенської і Віленської губерній.

Починаючи з XVI століття литовська еліта покатоличити і полонізувалася, а литовську мову і культура зберігалися в основному в середовищі селянства. Оформився в XIX столітті як ідейної течії литовський націоналізм виступав як проти подальшої полонізації литовців, так і проти русифікації, яку проводили російські влади після придушення польського повстання (за участю литовців) в 1863-1864 роках. У Литві розгорнулося підпільне видання і поширення літератури на забороненому литовською мовою (рух книгонош).

В ході Першої світової війни Литва була окупована Німеччиною. Після початку революції в Росії в 1917 році на конференції представників різних течій литовського суспільства у вересні 1917 року була обрана Литовська Таріба (Рада) на чолі з А. Сметон. 16 лютого 1918 року Таріба оголосила незалежність Литовської держави. У липні 1918 року під тиском Німеччини Таріба проголосила Литву «королівством, що знаходяться під заступництвом Німецької імперії» (після поразки Німеччини у війні це «заступництво» було анульовано).

Посилання на основну публікацію