Ліси Болгарії

Болгарія. По горбах, високогір’я і схилах Балканських гір (Стара-Планіна) поширені широколистяні (дубові та букові), а у верхніх частинах – ялинові і соснові ліси, характерні для рослинності Центральної та Східної Європи. На південь від Балканських гір, паралельно їм, простягнувся менш високий хребет – Средна Гора, одягнений густими буковими лісами. А ще південніше, на південному заході країни, підносяться Ріла-Родопськіє гори (що складаються з трьох гірських хребтів – Ріла, Пірін і Родопи) з хвойно-широколистяними і хвойними лісами, зокрема з ендемічних видів сосен. Між Средна Горою і Родопами – найродючіша в країні Верхньофракійська низовина з окультуреними степових і лісостепових ландшафтами.
У горах виділяється чотири лісорослинних пояса.

1. Пояс долин, невисоких плато і пагорбів (до 400-700 м над ур. Моря). Тут переважають заплавні ліси з білого тополі (Populus alba), білої верби (Salix alba), черешчатого дуба; штучні насадження – з гібридних тополь, тополі канадського (Populus deltoides), білої акації (Robonia pseudoacacia). За надзаплавних дільниць і в емстах, захищених від сухих вітрів, збереглися ліси з дуба пухнастого (Quercus pubescens), ясена білого (Fraxinus ornus), грабінника (Carpinus orientalis), ялівцю червоного (Juniperus oxycedrus), а також сосни чорної австрійської (Pinus nigra ). У деяких районах зустрічаються зарості фісташки (Pistacia terebinthus), листопадного чагарнику держидерево (Paliurus spina-christi), характерного для формації шибляка, а також глоди, шипшини, терен та ін.

2. Пояс нижньої частини (700-1000 м) схилів гір. Характеризується переважанням дубових лісів середньоєвропейського хаарктера – дуба цера (Quercus cerris) з домішкою береста (Ulmus caprinifolia), липи (Tilia cordata), клена польового (Acer campestre), граба (Carpinus betulus), ліщини (Corylus avellana), груші (Pirus communis ) та ін. На південних схилах в Родопах зрідка зустрічаються невеликі ділянки дуба Фрайнетто (Quercus frainetto), а вгорі в горах (800-1000 м) – ендемічної ялиці македонської (Abies borisii regis).

3. Пояс низкогорних букових лісів (800-1500 м) і змішаних, буково-ялицевих лісів (1500-1800 м). Ліси утворені буком лісовим і ялицею білою. У деяких місцях до них домішується сосна Палласа (Pinus pallasiana).

4. Пояс хвойних лісів європейського бореального типу за участю балканських ендеміків поширений в горах на висоті від 1800 до 2200 м над ур. моря. По північних схилах переважають ліси з ялини звичайної, по південній – ліси утворені сосняками з сосни звичайної і сосни белокорой, або панцирної (Pinus leucodermis). У верхній частині цього поясу подекуди їх змінюють ліси з сосни Румелійський (P. peuce), а ще вище – до 2500 м – субальпійські криволісся з сосни гірської (P. mugo).

Посилання на основну публікацію