Латвія під владою німецьких лицарів

В кінці XII-XIII століттях балтійські землі захопили німецькі хрестоносці. У XIII столітті на території нинішньої Латвії та Естонії виникла Лівонія – конфедерація п’яти невеликих феодальних держав, три з яких перебували на території Латвії (Лівонський орден, підпорядковувався Тевтонського ордену в Пруссії, архієпископства Ризьке і Курсу).

У 1201 році в гирлі річки Даугави німецькі хрестоносці заснували місто Ригу. У 1282 році Рига, а пізніше ще сім головних міст Латвії увійшли в об’єднання торгових міст Північної Німеччини – Ганзейського союзу, що сприяло бурхливому розвитку регіону. Рига стала важливим торговельним пунктом між Заходом і Сходом. Управлявся міською радою (ратом) місто поряд з Лівонським орденом і ризьким архієпископом став однією з трьох основних політичних сил на території сучасної Латвії.

Після поразки, завданої польсько-литовсько-руськими військами Тевтонського ордену під Грюнвальдом в 1410 році, вплив ордена в Ризі стало формальним. З 1419 року стало скликатися становий представницький орган – ландтаг Лівонії. У ньому були представлені верховні правителі церкви і ордена, лицарство і городяни.

Посилання на основну публікацію