Кріосфера Землі

Кріосфера – це вся вода Землі в твердому стані, де б вона не знаходилася. У складі сучасного заледеніння розрізняють постійне, або багаторічна, і сезонне заледеніння. Його складовими можна вважати материкові льодовикові щити і гірські льодовики, вічну мерзлоту і копалини льоди, морські льоди і сніговий покрив, айсберги і, нарешті, лід в атмосфері.

З усього обсягу води, що є на Землі – а це без малого 1,5 млрд км ³, – на кріосферу припадає лише близько 2%. Але саме її роль у формуванні клімату Землі і його зміни найбільш велика. Не без причини і Арктику, і Антарктику називають «кухнею погоди півкулі».

Найбільш значна частина маси льоду на Землі припадає на так звані покривні і гірські льодовики. Найбільший льодовиковий щит на Землі – Антарктичний. Обсяг льоду Антарктичного щита за різними оцінками становить від 23 до 30,4 млн км³, а його повне танення може призвести до підвищення рівня океану приблизно на 55 м. Середній вік цього льоду – близько 10 тис. Років, найдавніший лід має вік 466 тис . років.

Роль малих покривних і гірських льодовиків у формуванні клімату Землі не велика, однак вони є чутливими індикаторами його змін. А ось льодовикові щити таких розмірів, як, наприклад, Гренландский і особливо – Антарктичний, фактично створюють свій власний клімат. Це обумовлюється високим коефіцієнтом відображення і великий випромінювальною здатністю льодів, а також практично повною відсутністю парникового ефекту над полярними шапками. Особливо велика в процесах кліматообразованія роль Антарктичного щита, що охолоджує не тільки прибережні водні маси, але і все Південну півкулю.

Підземні льоди – друга по масі складова кріосфери. Вони включають «многолетнемерзлие» грунти, більше відомі під назвою «вічної мерзлоти», і так звані «сезонно-мерзлі», відтають на частину року. Останні поширені у верхньому шарі Землі незначної товщини на вільної від льодовиків поверхні площею до 60 млн км. Багаторічна мерзлота охоплює площу в 32 млн км². Лід в ній зустрічається в трьох формах: у вигляді льоду-цементу, у вигляді жильного льоду, що заповнює порожнечі в гірських породах, і у вигляді викопного льоду. Найбільш поширені цементують льоди.

Необхідна умова існування многолетнемерзлих порід – негативні середні річні температури земної поверхні. Там, де негативні навіть літні температури, кріолітозона – шар мерзлих порід і підземних льодів – виходить на поверхню. Є райони, де вічна мерзлота є реліктової, тобто існує, не дивлячись на позитивні середні річні температури, як результат суворих кліматичних умов в минулому. У Північній півкулі шари многолетнемерзлих порід займають набагато більше простору, ніж в південному. Особливо великі області мерзлоти в Євразії.

Морські льоди і сніжний покрив складають всього близько 0,25% маси кріосфери, однак для кліматообразованія вони мають величезне значення, так як формування клімату і його коливання в значній мірі залежать від площі поширення цих складових кріосфери.

Морський лід не тільки збільшує відбивну здатність поверхні океану, а й різко зменшує теплообмін океану з атмосферою. У Північній півкулі період найменшого розвитку морського льоду припадає на кінець літа – вересень; в цей період його поширення обмежена центральним басейном Північного Льодовитого океану. Тут на площі близько 8,4 млн км з року в рік зберігається багаторічний Паковий лід, товщина якого перевищує 3 м. З згаданої величезній площі велика частина – приблизно 7 млн ​​км² – доводиться на суцільний крижаний покрив.

В кінці осені і взимку інтенсивне утворення льоду відбувається не тільки в окраїнних морях Північного Льодовитого океану, а й в морях помірної зони. В кінці зими і навесні лід поширюється на всі арктичні окраїнні моря, за винятком невеликої частини Баренцева моря, частини Гренландського моря і Датської протоки. Льодом покриваються води Канадського архіпелагу, Гудзонової затоки, частина протоки Дейвіса і Лабрадорского моря, заливши Святого Лаврентія. У Тихому океані льодом покривається майже половина Берингової моря, Охотське море за винятком крайньої південної частини, і навіть невелика частина Японського моря. Таким чином, в північно-західних частинах Атлантичного і Тихого океанів льоди досягають взимку широти 42-45-й паралелі. Вся площа вкритих льодом вод становить в цей час приблизно 18 млн км³, тоді як влітку зменшується майже вдвічі. Обсяг морських льодів в Північному Льодовитому океані в кінці літа оцінюється в 20 тис. Км, а в кінці зими – в 50 тис. Км.

Посилання на основну публікацію