Країни Центральної Азії

Центральна Азія, як видно з назви, розташована в центрі материка. У цій частині Євразії знаходяться Казахстан, Узбекистан, Туркменія, Таджикистан, Киргизія, Монголія, а також більша частина Китаю. Від інших частин материка Центральна Азія відрізняється одноманітністю природи і різкою континентальністю клімату, що багато в чому визначає спосіб життя і господарську діяльність населення.

Казахстан і країни Середньої Азії. На південь від Росії, крім Казахстану, знаходяться Узбекистан, Туркменія, Таджикистан і Киргизія. У них немає виходу до Світового океану, тільки внутрішнє Каспійське море омиває береги деяких з них. Розташовані далеко від Світового океану, вони майже не відчувають його пом’якшує впливу.

Рельєф Казахстану і сусідніх з ним країн Центральної Азії дуже різноманітний. Чітко виділяються велика рівнинна частина і група найвищих гірських хребтів Тянь – Шаню і Паміро -Алая, вершини яких піднімаються вище 7000 м. Таджикистан і майже вся Киргизія – гірські країни. Гірські хребти витягнулися з заходу на схід. Горотворення ще триває, тому часті руйнівні землетруси. Відоме Ашхабадское землетрус 1948 зруйнувало майже повністю столицю Ашхабад.

Великі за площею рівнини – Казахський дрібно – сопочнік і Арало – Прикаспійська низовина.

Клімат Казахстану та сусідніх країн, як і всієї Центральної Азії, різко континентальний. Опадів мало, в окремих місцях всього лише 100 мм. Тут розташовані великі пустелі Каракуми і Кизилкум.

Середні температури повітря зростають з півночі на південь. У січні від -18 ‘С на півночі до -3 С на півдні. Липневі температури на півдні досягають +30 ° С. Опадів більше в горах. Повітряні маси з Атлантичного океану піднімаються вгору і віддають залишки вологи.

Країни Центральної Азії
Країни Центральної Азії

В умовах посушливого клімату дуже велика значення річок, що беруть початок у гірських льодовиках. У горах цій частині Центральної Азії більше 7000 льодовиків, найбільший з яких – льодовик Федченко досягає в довжину 77 км. Завдяки таненню льоду влітку річки отримують багато води, і поливне землеробство стає можливим в передгір’ях і на рівнині. Води деяких річок повністю розбирають на зрошення. Найбільші річки – Амудар’я і Сирдар’я. Відоме своєю красою гірське озеро Іссик -Куль взимку не замерзає.

На рівнині переважають пустельні і напівпустельні комплекси з деревами саксаулу і піщаної акації, різними осоками. Найбільш барвиста пустеля навесні, коли розквітають цибулинні рослини, що накопичили запас вологи та поживних речовин. Але незабаром вони відцвітають, рідкісні трави висихають і пустеля стає млявою. Тільки верткі ящірки зрідка пробігають по гарячому піску.

Лісів мало, вони ростуть на схилах гір, де більше опадів.

Природні комплекси Казахстану та країн Центральної Азії дуже уразливі. У зв’язку з великою потребою у річковій воді, широким використанням вод Амудар’ї і Сирдар’ї рівень Аральського моря в останні роки різко знизився. У результаті площа моря скоротилася, почалося розвівання солей, зменшилися запаси риби, погіршилася якість води. Загроза зникнення Аральського моря залишається. Існує кілька проектів підтримки його рівня.

Важливо зберегти ліси, що оберігають схили гір від змиву дощовими водами і меншало тваринний світ. Все рідше зустрічаються великі тварини – гірські козли, барани, сніжний барс, бабак.

Різко зростає потреба в заповідниках і національних парках. В даний час організовано кілька десятків заповідників з охорони гірсько-лісових і пустельних природних комплексів. Один з них організований навколо озера Іссик – Куль.

Найбільша за чисельністю населення країна – Узбекистан, йому поступається Казахстан. Національний склад населення дуже строкатий. Крім корінних жителів, в кожній країні налічуються десятки інших народів, що розселилися тут протягом довгої історії.

Велика частина населення живе в сільській місцевості. Найбільш щільно, до 500 чоловік на 1 км2, заселена Ферганська долина. Характерна особливість міст і сіл – велика кількість зелені, садів, виноградників.

У минулому багато народів – казахи, киргизи, туркмени вели кочовий спосіб життя, займаючись скотарством (рис. 116). Розведення домашніх тварин, особливо овець, верблюдів, коней, наклало особливий відбиток на спосіб життя людей. Основний вид житла, що залишився від далекого минулого – юрта. В даний час юрти збереглися у пастухів на відгінних пасовищах. Сільські поселення у казахів називаються аули, у жителів інших країн – кишлаки. Кочовий спосіб життя викликав потреба у виготовленні килимів і повсті, зручних для перевезення. Високо цінуються середньоазіатські килими ручної роботи.

У горах влітку худобу пасуть в долинах і по гірських схилах, переганяючи його в міру танення льоду і снігу все вище і вище, а восени стада спускаються на рівнину. Розводять овець, що не вимагають рясного корму, витривалих верблюдів, кіз, корів, коней.

У Туркменії і Таджикистані заняття скотарством поєднують із землеробством, але сама землеробська країна – Узбекистан. Вирощування сільськогосподарських рослин найчастіше можливо при штучному зрошенні. Від річок в усі боки відходять зрошувальні канали, підбиваючи воду до полів, городів, садам.

Головна культура всієї цієї частини Центральної Азії – бавовник. Йому необхідно не тільки спекотне сонце, а й багато води. Вирощують також пшеницю, різноманітні овочі, кавуни та дині, плодові культури. Виноград, абрикоси, дині, плоди тутового дерева займають велике місце в харчуванні сільських жителів.

Надра Казахстану і сусідніх з ним країн багаті найбільшими родовищами нафти і природного газу (Західний Казахстан і Туркменія), кам’яного вугілля (Караганда), поліметалів (цинк, свинець, срібло), золота.

Найбільші міста – столиці держав: Астана (Казахстан), Ашхабад (Туркменія), Ташкент (Узбекистан), Бішкек (Киргизія), Душанбе (Таджикистан).

Посилання на основну публікацію