Корпоративні компоненти політичної системи Перу

Ст. 2, п. 13 конституції закріплює свободу асоціацій, обов’язкова реєстрація яких не вимагається. Подібні асоціації не можуть бути розпущені державою, якщо вони не загрожують національній безпеці та основам конституційного ладу. Незважаючи на тривале перебування військових при владі, громадянське суспільство (в містах) придушене не було, а правозахисні НДО, тимчасово переходячи на нелегальний режим роботи, знову відновлювали свою діяльність після зняття обмежень. Хоча подібні організації дуже часто піддавалися силового впливу, вони через ЗМІ могли відносно вільно критикувати військові режими. Саме активна діяльність організацій громадянського суспільства сприяла поваленню режиму Фухіморі. Під час перебування Толедо на посаді президента кількість НУО в країні досягло приблизно 3 тисячі, з яких активно діяли понад 900.

У листопаді 2006 року (після приходу до влади президента Гарсіа Переса і апрістов) був прийнятий новий закон про неурядові організації, що передбачає обов’язкову реєстрацію НПО спеціально створеним органом – Перуанським агентством з міжнародного співробітництва. Як національні, так і міжнародні НУО, що діють в країні, розцінили цей захід як спробу зупинити критику уряду.

Профспілки почали формуватися в країні в 1940-х роках. У 1944 році за підтримки АПРА була заснована Конфедерація робітників Перу, яка залишається третьою за чисельністю і впливу профспілковою організацією в країні. У 1968 році була заснована Загальна конфедерація робочих Перу, яка користується підтримкою Комуністичної партії Перу. В даний час це найбільше об’єднання робочих Перу. У 1970-ті роки під егідою лівого військового режиму була створена Федерація робочих Перуанської революції, але це об’єднання не користувалося популярністю, порівнянної з вищевказаними профспілками. У 1992 році був заснований останній профспілка – Єдина конфедерація робочих Перу (друге місце за чисельністю членів). У 1999 році найбільші профспілки країни спільно провели загальнонаціональний страйк. Значущими є також такі профспілки: Автономний центр робочих Перу, Профспілка працівників освіти і Національна федерація працівників добувної та металургійної галузей Перу.

Ділові кола представлені Національної промислової асоціацією, Національної конфедерації приватних підприємців, Перуанської асоціацією малого та середнього бізнесу, а також рядом спеціалізованих організацій.

Президент Гарсіа Перес в своїй політичній програмі закликав до співпраці влади і бізнесу, однак проігнорував підприємницькі асоціації та замість цього звернувся безпосередньо до 12 найбільш впливовим підприємцям країни. В результаті Національна конфедерація приватних підприємців активно підтримала протест банків проти ініціативи президента щодо націоналізації фінансового сектора.

Також в країні діють іноземні та міжнародні НУО.

Посилання на основну публікацію