Корпоративні компоненти політичної системи Ірландії

В Ірландії існує свобода зібрань та асоціацій. У країні діє ряд недержавних організацій, а також розвинене профспілковий рух. Податкове законодавство передбачає деякі податкові пільги для організацій, що займаються соціально відповідальною діяльністю.

Спектр інтересів НУО дуже різноманітний: об’єднання торговців, спортивні союзи, союзи фермерів, релігійні і політичні клуби, співтовариства любителів мистецтва, музики і так далі. Важливу роль відіграють об’єднання із захисту національної мови та культури.

Прикладом НПО може служити Ірландська рада з цивільних прав, утворений в 1976 році. Серед його засновників складається колишня президент Ірландії Мері Робінсон. Рада займається захистом прав людини і дотримання основних свобод громадян. Рада не приймає державне фінансування. Серед цілей цієї організації забезпечення дотримання на території країни стандартів ООН з прав людини. Рада бореться з етнічними, релігійними або іншими формами дискримінації, а також веде спостереження за діяльністю судів, звертаючи особливу увагу на складні справи, особливо що стосуються малолітньої злочинності. Також Рада наглядає за діяльністю урядових організацій, займається дослідженнями зазначеної вище проблематики.

Профспілковий рух в Ірландії традиційно сильне. Ірландський конгрес профспілок є зонтичної організацією для різноманітних профспілкових об’єднань Ірландії та Північної Ірландії. За даними на 2002 рік, близько 31% робочих країни належали до тих чи інших професійних організацій. В Ірландії закон дозволяє страйку; укладення колективних договорів також не виходить за рамки існуючого законодавства. За даними на 2006 рік, в Конгрес входили 64 професійні організації, з яких 48 – ірландські. Діяльність Конгресу присвячена поширенню демократії, захисту прав трудящих, поліпшення умов праці, а також взаємодії з владою у вирішенні цих питань. В Ірландії поширена практика укладання колективних договорів ( «соціальних пактів») між представниками уряду, профспілок і підприємцями. В період економічної стагнації практика укладання подібних угод часто використовувалася владою. З 1987 року сторони регулярно домовлялися про подальшу схему взаємин (зокрема, про рівень заробітної плати) на терміни в три роки.

Посилання на основну публікацію