Корпоративні компоненти політичної системи Румунії

Організації громадянського суспільства мали значний вплив на процеси демократизації. На початку 1990-х років, коли демократичні інститути тільки створювалися, а приватний сектор в національній економіці не перевищував 10%, саме НУО стали виконувати різні суспільні функції – від моніторингу на виборах до організації освіти, охорони здоров’я тощо. Хоча організації публічної сфери як і раніше сильно залежать від іноземних грантів і благодійної допомоги, їх роль в політичній системі та суспільному житті постійно зростає. У країні зареєстровано понад 70 тисяч різних НУО (асоціації, фонди, клуби), однак, за оцінками експертів, активну діяльність ведуть до 4 тисяч НУО.

У 2003 році була заснована організація «Коаліція за транспарентність» (об’єднує багато НУО), яка має на меті досягнення прозорості при розподілі бюджетних коштів і субсидій, недопущення приховування суспільно значимої інформації в галузі охорони навколишнього середовища, припинення незаконних дій з боку спецслужб з прослуховування телефонних переговорів і так далі НУО активно беруть участь в боротьбі з іншими проявами корупції, в тому числі в політичній сфері.

У 1990-х роках профспілки займали значне місце в суспільно-політичному житті Румунії. Їх масові акції з політико-економічними вимогами приводили до корекції політики уряду. З 2003 року в міру стабілізації економічного становища відносини між профспілками і владою стали більш рівними. Основними професійними об’єднаннями трудящих є: Конфедерація незалежних профспілок «Фреція», Картель незалежних профспілок «Альфа», Національний блок профспілок, Федерація незалежних профспілок «Солідарність-90».

Серед організацій підприємців видну роль грають Конфедерація патронатів промисловості Румунії, Національна рада патронатів з приватним капіталом, Союз торгово-промислових палат, асоціації експортерів та імпортерів, сільгоспвиробників та ін.

Посилання на основну публікацію