Корпоративні компоненти політичної системи Азербайджану

Основним інструментом вираження корпоративних і професійних інтересів служать організації підприємців і профспілки. До провідним організаціям ділових кіл Азербайджану відноситься Конфедерація підприємців Азербайджану, яка об’єднує понад 600 різних підприємств з 12 регіонів країни.

Політичні та соціально-економічні перетворення вплинули на структуру і чисельність азербайджанських профспілок. Станом на кінець 2002 року членами профспілок були близько 155 тисяч працюючих в сфері промисловості.

Поряд з формальними механізмами представництва інтересів велику роль відіграють неформальні, патрон-клієнтські мережі, сформовані за принципами земляцтва, сімейності, клановості.

В Азербайджані намітилася тенденція кількісного зростання інститутів громадянського суспільства. Розвиток демонструє, зокрема, сектор НПО. За даними Міністерства юстиції (2004 рік), в країні зареєстровано 1 400 НУО. Щорічний приріст числа НУО становить близько 8%. Однак активно функціонує близько 300 організацій. На першому місці стоять екологічні організації, за ними слідують НПО, що займаються гуманітарними питаннями, захистом прав людини, дитячі організації, у справах молоді, освітні, наукові та професійні асоціації. Вплив НУО на розвиток публічної сфери в Азербайджані залишається як і раніше слабким, їх основна діяльність зосереджена в великих містах.

Сферу «третього» сектору регулює прийнятий в червні 2003 року закон про неурядові організації, який замінив попередній закон від 1992 року. В ході його розробки лише деякі пропозиції «третього» сектору були враховані мілі меджлісом.

Азербайджанські НВО слабо пов’язані зі сферою політики. Деякі НУО неодноразово вносили пропозицію щодо врегулювання карабахського конфлікту і інших кризових ситуацій, проте реальних механізмів їх участі у виробленні конкретних рішень на стику взаємодії з виконавчою владою не знайдено.

У республіці з моменту оголошення незалежності активно працюють різні ісламістські групи з Ірану, Туреччини, Саудівської Аравії, ОАЕ. Багато з них фінансують будівництво нових мечетей, відкривають медресе. Чимало християнських місіонерських організацій працюють в якості благодійних і гуманітарних фондів.

У відповідь на загрозу ваххабізму, яка особливо проявилася в кінці 1990-х років, президент Г. Алієв заснував в 2001 році Державний комітет з релігійних справ, первинним завданням якого була перереєстрація близько 2 000 мечетей, православних церков, інших релігійних громад і організацій. Однак протягом першого року діяльності комітету перереєстрацію пройшли трохи більше 400 релігійних організацій.

Посилання на основну публікацію