Корисні копалини: торф

Торф представляє собою корисну копалину, яка утворюється в болотах шляхом неповного розкладання скупчених залишків мохів. Відкладення на поверхні неповно розкладеної органічної речовини є особливістю боліт.

Дана речовина надалі і перетворюється на торф. Варто відзначити, що в болотах товщина шару торфу становить не менше 30 сантиметрів.

Торф, як корисна копалина

Торф є горючою копалиною. Адже він містить до 50-60 відсотків вуглецю. Його максимальна теплота згоряння досягає 24 МДж/кг. За складом торф містить вищезгадані неповністю розкладені залишки рослин, гумус, що представляє собою продукти їх розпаду, а також мінеральні частинки. У нормальному стані торф містить від 86 до 95% води. Він відрізняється зольністю, яка визначається відсотковою часткою мінеральної частини викопного. Завдяки наявності гумусу, торф має темне забарвлення.

Характеристики та класифікація торфу

Варто відзначити, що в залежності від умов утворення, основних властивостей, а також основного складу, торф ділиться на три основних типи:

Верховий торф містить не менше ніж 95% залишків оліготрофних рослин. Останні включають в себе деревину, кору вересових чагарничків і сосни, листя і залишки стебел мохів, волокна, а також коріння пухівки. Верховий торф характеризується ступенем розкладання від 5 до 70%.

Дані торфи характеризуються малозольним, а також кислим середовищем.

Перехідний торф містить від 10 до 90% залишків оліготрофних рослин. Іншу частину представляють залишки рослин евтрофного типу, а також мохів. Ступінь розкладання подібного торфу може бути від 10 до 55%. Даний тип торфів найчастіше становить своєрідний прошарок між верхівковим і низинним.

Низинний торф містить не менше 95% евтрофних рослин. До їх складу включені кора і елементи деревини:

  • верби;
  • берези;
  • ялини;
  • коріння осоки;
  • хвоща;
  • очерету;
  • стебла і листя мохів.

Його ступінь розкладу від 10 до 60%.

Райони родовища і розробки торфу

У загальній складності торф покриває до 3% площі Землі. Багатше на торф Північна півкуля. Найбільш торфовмісні регіони – Західний Сибір, а також район аж до Атлантичного океану. Також великі поклади є в північно-східній частині Північної Америки. У Південній ж півкулі скупчення торфів є лише на островах Південно-Східної Азії.

Методи видобутку торфу

Розробка торфу проводиться відкритим способом. Варто виділити два основні методи видобування торфу:

  • Фрезерний здійснюється шляхом вирізання верхнього шару торфу спеціальним навісним обладнанням для тракторів.
  • Кусковий або екскаваторний здійснюється шляхом набору речовини в ківш екскаватора. Взагалі ж серйозних відмінностей ці два методи не мають.
  • Добутий торф повинен близько півроку пролежати в польових штабелях.

Де і в яких галузях використовується торф

Верховий торф найчастіше використовується в садівництві, а також квітникарстві, оскільки серйозно покращує родючість ґрунту. Торф може застосовуватися як паливо для комунально-побутових цілей, а також для електростанцій. Крім того, з торфу добувають газ.

Багато держав використовують торф для приготування парникового ґрунту, а також добрив. З торфу виготовляють кокс для металургійної промисловості, а також активоване вугілля. Окрім іншого, торф застосовується в хімічній промисловості (виробництво щавлевої кислоти, етилового спирту, фурфуролу та ін.). Також з нього виробляють:

  • торф’яний віск;
  • фізіологічно активні речовини;
  • кормові дріжджі.
Посилання на основну публікацію