Корисні копалини: апатит

Для підвищення родючості грунту людина вносить у неї різні добрива. Для зернових культур, особливо на підзолистих грунтах, вкрай необхідні добрива, що містять фосфор. Основним мінеральним сировиною, з якого беруться фосфорні добрива у нас, крім фосфоритів, служать породи, що містять апатит. У центрі Кольського півострова з них складені цілі гори — Хібінський масив. Це найбільше в світі родовище було відкрито експедицією Академії наук під керівництвом академіка А. Е. Ферсмана.

Назва цього цінного для родючості землі мінералу походить від давньогрецького дієслова «апатао» — ввожу в оману, в оману. І дійсно, перші дослідники брали апатит за кварц за зовнішньою подібністю їх кристалів. За хімічним складом апатит — фосфорна сіль кальцію.

У забарвленні апатиту переважають блідо-зелені відтінки. Блиск на зламі жирний. Твердість – 5. Нерідко апатит утворює чудові кристали, але частіше зустрічається у вигляді суцільних зернистих апатито-нефелінових породу.

З апатитово-нефелінових породи добувають цінні фосфоровмісні добрива, а також алюміній (з нефеліну). Навіть в розмеленому вигляді порода може бути безпосередньо використана як цінне добриво.

Нефелин буває безбарвним, білим, але також і темно-сірим різних відтінків. Блиск жирний, маслянистий. Твердість нефеліну трохи вище апатиту (близько 6). Під дією соляної кислоти в прозорих кристалах виразно помітно помутніння. Це властивість мінералу отримало чітке відображення в його назві: по – грецьки «нефелу» — хмара.

За своїм походженням апатит і нефелин пов’язані з глибинними магматичними породами.

Посилання на основну публікацію