Корисні копалини: ангідрит

Ангідрит. Речовина гіпсу — сіль сірчанокислого кальцію — може бути і безводним. У такому разі утворюється вже не гіпс, а інший, теж вельми поширений мінерал — ангідрит (по-грецьки — безводний).

На відміну від гіпсу, ангідрит рідко зустрічається в хороших кристалах. Має спайність різного ступеня досконалості за трьома взаємно перпендикулярними напрямами і тому при розколюванні розпадається на кубічні шматки. Блиск скляний. Твердість — 3— 3,5, тобто значно вище твердості гіпсу. У кристалах ангідрит прозорий або просвічує, безбарвний або забарвлений у різні кольори.

Ангідрит утворює зернисті або щільні маси, які часто супроводжують відкладення кам’яної солі. Від дії води ангідрит поступово переходить у гіпс, і обсяг породи при цьому значно збільшується (на 60 відсотків). Збільшуючись в обсязі, ангідрит сильно тисне на навколишні породи, що веде до утворення складок.

Так само як і гіпс, ангідрит відноситься до групи хімічних опадів, що випадають переважно з насичених солями мілководних морських басейнів. Освіта ангідриту можливо також у результаті дегідратації гіпсу під впливом високих температур.

Використовується ангідрит головним чином для отримання сірчаної кислоти і ангидритового цементу. Щільні і красиві по забарвленню різниці ангідриту, як «жигулівський мармур» по річці Самарі, вживаються як виробного матеріалу.

Посилання на основну публікацію