Конституційні основи, характеристика форми правління Швейцарії

Конституція Швейцарії, котра визначила федеративний устрій країни і яка закріпила основні елементи політичної системи, існуючі до цього дня, була прийнята в 1848 році. Нинішня конституція, схвалена на всенародному референдумі 18 квітня 1999 року і вступила в чинності 1 січня 2000 року, впорядкувала положення старої конституції і внесені в неї поправки, а також розвинула деякі її положення відповідно до сучасним станом справ. У цю конституцію вже внесено 6 поправок, перша з яких датується 12 березня 2000 року, а остання – 8 лютого 2004 року.

Конституція 1999 року припускає можливість як повного перегляду конституції, так і часткового її зміни (ст. 138-139). Для цього необхідно, щоб 100 тисяч громадян Швейцарії старше 18 років внесли пропозицію про перегляд Основного закону країни. У разі якщо федеральний парламент не відхиляє пропозицію як «неспроможне» (ст. 139), оголошується всенародний референдум, проведення якого може бути як обов’язковим, так і добровільним (в залежності від важливості питань, що розглядаються). Пропозиція приймається, якщо воно отримує більшість голосів громадян і підтримку більшості кантонів на всенародному референдумі; позиція кантону визначається позицією виборців в цьому суб’єкті федерації, при цьому кантони Обвальден, Нідвальден, Базель-Штадт (місто), Базель-Ланд, Аппенцелль-Аусерроден і Аппенцелль- Іннерроден мають кожен по 1/2 голоси.

У конституції Швейцарської Конфедерації закріплені всі права і свободи громадян, притаманні сучасному демократичному суспільству. У ст. 8 закріплено рівність всіх громадян країни перед законом, неприпустимість дискримінації на підставі походження, раси, статі, віку, мови, соціального стану, способу життя, релігійних, філософських або політичних переконань або по причини фізичної чи розумової непрацездатності. Ст. 15 гарантує громадянам країни свободу думки, ст. 16 – свободу слова, ст. 17 – свободу преси і неприпустимість введення цензури. У ст. 22 підкреслюється свобода зібрань, а в ст. 23 – право вступати в громадські об’єднання та організації. Права приватної власності гарантуються ст. 26 конституції. Ст. 29 закріплює рівність усіх громадян у судовому процесі. Ст. 34 наділяє громадян політичними правами, які докладно пояснюються в розділі, присвяченому правам громадян в кантонах (ст. 136-142). Виборчим правом володіють громадяни країни старше 18 років, які не страждають від розумової неповноцінності (ст. 136). Крім перерахованих прав і свобод федерація зобов’язується підтримувати інститут сім’ї, забезпечувати соціальний захист у разі настання літнього віку, непрацездатності, хвороби, нещасних випадків, безробіття, а також при народженні дитини (ст. 41).

Швейцарія – федеративна республіка, главою держави і уряду (Федеральної ради) є президент, який обирається з числа федеральних міністрів терміном на 1 рік. Законодавча влада в країні представлена ​​двопалатним парламентом (Федеральними зборами): нижня палата (Національна рада) представляє народ Швейцарії, а верхня (Рада кантонів) – інтереси 26 суб’єктів федерації. Вищу судову владу здійснює Федеральний Верховний суд.

Посилання на основну публікацію