Конспект на тему “Вулкани”

Вулканами називають гори і височини, розташовані в місцях, де на поверхню по тріщинах і каналах надходить з глибин земної кори гаряча магма. Зазвичай вулкан виглядає як конусовидное піднесення з кратером на вершині.

Жерло вулкана, що знаходиться в стані спокою, закриває пробка, утворена застиглою лавою.

На нашій планеті в загальному існує близько півтори тисячі вулканів, як вимерлих назавжди, так і готових до виверження в будь-який момент. На поверхні планети діючі вулкани розташовуються відповідно до визначеної закономірності. Територіями їх локалізації є рухливі області земної кори, звані сейсмічними поясами.

У стародавні часи, коли наша планета тільки формувала характерний для неї рельєф, вулканічні явища відбувалися практично повсюдно. Причому спільно зі звичайними точковими виверженнями відбувалися так звані трещинние, при яких гаряча лава викидалася на поверхню з надр величезних розломів, разверзшіхся в земній корі. Такі виверження утворювали лавові покриви різної площі, і часто при цьому рельєф згладжуються і видозмінювався. Так утворилися відносно рівні ділянки поверхні, наприклад, Середньосибірське плоскогір’я або Декан в Індії.

Найбільше вулканів, які проявляють активність, розташувалося на узбережжі Тихого океану, немов би оточуючи його. Це явище носить назву вогняного кільця.

У нашій країні переважна більшість вулканів розташовуються на півострові Камчатка, їх близько 600, 27 з яких – діючі на даний момент.

Висота вулкана і його форма багато в чому залежить від того, наскільки міститься в ньому лава рідка. Якщо лава розріджена і текуча, вона не встигає застигнути так, щоб утворився характерний конус. Прикладом може служити найактивніший з діючих в даний час вулканів – Кілауеа, який перебуває на Гаваях. Кратер Кілауеа нагадує велике кругле озеро кілометрового діаметра, в якому кипить рідка лава. Рівень лави може опускатися значно нижче краю кратера, а іноді підніматися, переливаючись через нього.

Проте, найбільша частина вулканів містить в’язку лаву, яка встигає застигнути, утворюючи при цьому характерний для вогненної гори вулканічний конус.

Конус вулкана, який вивергався кілька разів, володіє шаруватої структурою. Безпосередньо з кожним викидом лави на ньому утворюється новий шар, і вулкан росте у висоту.

Історія знає багато моментів, коли виверження вогненної гори стирало з лиця землі цілі міста. В процесі виверження в повітря викидаються як різні гази, так і тверді частинки, які потрапляють в повітря на висоту до 5-7 км.

Посилання на основну публікацію