Конфлікти і розколи в Латвії

Суттєвою проблемою є значна кількість «негромадян», в основному – нелатиші, які не користуються в країні свого постійного проживання всією повнотою політичних прав.

Спеціалізована організація ОБСЄ Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) відзначає, що «негромадяни» Латвії не допускаються до участі не тільки в загальнодержавних, а й в муніципальних виборах. Вони також обмежені в праві займатися певними видами професійної діяльності.

У Латвії громадянства не мають порядку 393 тисяч чоловік, або 17% населення (дані на квітень 2007 року). Влада пояснює значне число «негромадян» спадщиною післявоєнних років, коли в період з 1944 по 1989 рік чисельність нелатишского населення збільшилася в три рази за рахунок трудової міграції.

Процедура отримання громадянства Латвії, встановлена ​​законом 1995 року, була досить жорсткою і не дозволяла сподіватися на швидке вирішення проблеми. У 1998 році закон був змінений, і процедура надання громадянства істотно лібералізувалася. У Латвії реалізується програма інтеграції меншин. В останні роки темпи натуралізації зросли, і кількість відмов не перевищує 5% від поданих заяв. Разом з тим проблема залишається – як в силу все ще значного числа «негромадян», так і внаслідок слабкої зацікавленості багатьох «негромадян» в отриманні латвійського паспорта.

Коефіцієнт Джині, який характеризує нерівність в доходах і споживанні, в 2003 році склав в Латвії 37,7 (значення 0 представляє абсолютну рівність, значення 100 – абсолютне нерівність), що є досить високим показником для країни – члена ЄС.

Посилання на основну публікацію