Коли закінчаться всі корисні копалини і ресурси

Корисні копалини Землі

Всі ресурси планети діляться на мінеральні, земельні, водні, лісові.

До мінеральних ресурсів належать мінерали та гірські породи, які за походженням бувають:

  • осадові;
  • магматичні;
  • метаморфічні.

Щодо використання їх в господарстві, вони поділяються на:

  • паливні або горючі;
  • металеві або рудні;
  • неметалеві або природного каменя.

Розподіляються вони в надрах планети нерівномірно, що пов’язано з внутрішньою будовою земної кори, з надр якої щорічно видобувається величезну кількість корисних копалин.

Підраховано, що тим мінеральною сировиною, яке видобувається всього за один рік, можна заповнити залізничний склад, протяжністю 700 тис. Км, і він зміг би оперезати земну кулю по екватору 17 разів. З цієї величезної маси мінеральних ресурсів людина використовує тільки 20%, а решта залишається у відвалах.

Дослідники сьогодні говорять про те, що в надрах Землі корисні копалини обмежені, а потреба в них зростає з кожним днем, тому вони можуть бути вичерпані в найближчі роки при сучасних темпах їх видобутку.

При вимірі запасів використовують одиниці об’єму або маси:

  • будівельні матеріали, газ, нерудні копалини вимірюють в кубічних метрах;
  • нафту, руду, вугілля, включаючи шляхетні й рідкі метали – в тоннах;
  • алмази вимірюють в каратах.

Підрахунок і облік запасів корисних копалин йде по кожному їх виду.

Якщо корисні копалини залягають комплексно, то обов’язковому обліку підлягають запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин.

За своїм економічним значенням тверді корисні копалини поділяються на балансові, тобто економічні та позабалансові, що означає потенційно економічні. Вони підраховуються і обліковуються окремо.

До балансовими належать ті корисні копалини, розробка яких ефективна з економічної точки зору на момент їх оцінки в умовах конкуренції при виконанні всіх вимог, що пред’являються.

Розробка позабалансових корисних копалин на момент їх оцінки збиткова. Їх запаси підраховуються і будуть враховуватися в тому випадку, якщо буде встановлена ​​можливість їх подальшого вилучення.

Вчені вважають, що не можна плутати наявні в земній корі запаси корисних копалин, з тими, які розвідані і оцінені економічно.

Проведені дослідження стосуються тільки розвіданих і економічно оцінених ресурсів, а вони складають невелику частину від їх загальної кількості.

Щоб розвідати і оцінити запаси родовища, необхідні великі вкладення, що зупиняє видобувні компанії. Якщо в знайденому родовищі ресурсів досить для видобутку в найближчі десятиліття, то подальше дослідження цього родовища припиняється через великих фінансових витрат.

В результаті виходить, що в більшості родовищ розвідані запаси обмежуються 20-40 роками. Крім цього, розвідка більшості родовищ здійснюється до глибини 300 м, хоча сучасні технології дають можливість виробляти видобуток на глибині до 2-3 км.

Думки вчених про виснаження корисних копалин

Група дослідників, які представляли різні країни, поставила мету – довести, що таких мінеральних ресурсів як міді і цинку вистачить не тільки для покриття потреб населення планети, а й для промисловості, що розвивається.

Автори дослідження вважають, що при нинішніх потребах запасів міді і цинку вистачить на кілька століть. Вони не виключають можливість проблем, які матимуть економічний, екологічний, соціальний характер, але ці проблеми не будуть пов’язані з виснаженням земних надр.

Швейцарські вчені називають міфом повідомлення про виснаження мінеральних ресурсів, і вважають, що людство не зіткнеться з проблемою дефіциту корисних копалин.

Проведені ними дослідження дозволили зробити висновок, що сучасна оцінка кількості невідновлюваних природних ресурсів в земних надрах – залізної руди, вугілля, газу, торфу, є необґрунтованою.

Автори дослідження говорять про те, що сучасні вчені беруть за основу статистику про відомих родовищах і їх запасах, а дослідження показують, що відомі родовища – це мінімальна частина того, що є в надрах Землі.

Безумовно, природні ресурси не нескінченні, але, з проблемою їх дефіциту людство не зіткнеться.

Виникає дефіцит будь-якого мінерального ресурсу відразу викликає гучні заголовки в пресі, а це, на думку фахівців, є свідченням того, що на певний ресурс тимчасово підвищується попит і це ніяк не пов’язано з його реальними запасами в надрах планети.

Але, є думки і зовсім протилежні, що спираються на останні прогнози, згідно з якими основних видів корисних копалин вистачить тільки до другої половини XXI століття – і це вже оптимістично. Підставою цих оптимістичних прогнозів стало – підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт, уточнення запасів корисних копалин, відкриття нових родовищ, більш ефективні способи видобутку і переробки сировини.

Песимістичні прогнози посилаються на те, що вже в найближчі десятиліття з надр Землі зникнуть запаси цинку, свинцю, олова, золота, срібла, платини. Слідом за цим припиниться видобуток кобальту, алюмінію, нікелю та інших корисних копалин. Вчені не зможуть дати точні дані щодо того, на який час вистачить того чи іншого мінерального сировини.

Розвинені капіталістичні країни, виходячи з того, що немає нічого вічного, віддають перевагу розвитку нематеріалоемкіх виробництв, наприклад, електроніці. А енергетична криза 70-х років минулого століття в відношенні енергетичних ресурсів, багато чому навчив провідні країни світу. З того часу були не тільки прийняті, але і реалізовані досить серйозні заходи щодо економного споживання нафтопродуктів.

«Дефіцит» енергетичних ресурсів

Прогнози ряду вчених говорять про те, що енергетичні ресурси планети – вугілля, нафта і газ, до середини XXI століття будуть вичерпані.

Інші вчені вважають, що нафта – це ресурс поновлюваний, при цьому вони виходять з того, що знання людини про земні глибинах обмежена поверхнею (шаром) Мохоровичича, і в різних частинах планети він вимірюється від 5 до 70 км.

Дослідження, що проводяться в області нефтеобразования, показують, що цей ресурс не може лежати в земних надрах мільйони років і генерується в міру надходження водню, що відбувається постійно.

Цю наукову концепцію запропонував доктор геолого-мінералогічних наук В. Ларін. В генерації нафти і газу, вважає вчений, важлива роль належить водню.

Нафта ж є ніжною субстанцією і зберігатися з часу девону або карбону не може, тому що її легколетучие складові швидко і сильно випаровуються. В результаті нафта може стати їжею для багатьох бактерій.

Постійне літостатіческім тиск повинен ущільнити нафту шляхом відщеплення водню і з плином часу перетворити її в бітум або асфальт.

Таким чином, ще концепція Д.І. Менделєєва про утворення в надрах Землі вуглеводнів, сьогодні стає дуже актуальною.

Теорія про невідновних нафти існує вже 130 років, вона є загальновизнаною і стверджує, що нафта утворилася за участю древньої флори і фауни, тобто має органічне походження.

Альтернативна теорія припускає неорганічне її походження – освіту нафти пов’язано з кругообігом води в природі, тобто вода переносить вуглеводні, які вступають в реакцію з воднем, що знаходиться в земних надрах. В цьому випадку нафту є відновлюваних ресурсом.

Вчений А. Баренбаум з інституту нафти і газу Російської Академії наук, розвинув теорію Д.І. Менделєєва і припустив, що потрапляє в атмосферу вуглець дощовою водою вимивається з неї і потрапляє в землю у формі гідрокарбонату.

З накопиченням в земній корі вуглецю з мантії виділяється потужний потік водню. Висока температура і високий тиск створюють умови для хімічної реакції, результатом яких є гази, включаючи метан і крапельну нафту.

На даний процес йде кілька десятків років, а зовсім не мільйони.

Таким чином, цей висновок вченого підтверджує той факт, що в занедбаних нафтогазових родовищах запаси нафти знову поновлюються, наприклад, в Татарстані, Чечні, в штатах Техас і Оклахома, в Мексиці.

Запаси нафти, відкритої в Татарстані оцінювалися в 709 млн. Тонн. Сьогодні цієї нафти в Республіці видобуто в 4 рази більше передбаченого кількості – близько 2,7 млрд. Тонн. І нафту тут поки не закінчується. Природа поповнила свої комори при нашому житті.

Точна інформація про запаси нафти, наприклад, в Росії, відсутня, запаси газу публікуються, а запаси нафти ще з радянських часів публікувати заборонено.

На думку експертів, реальні запаси російської нафти в 3-4 рази більше інформації, що публікується.

Є й така думка, що запаси нафти і газу, що містяться в надрах Землі свідомо завищуються, щоб не допустити паніки і великого зростання цін.

Таким чином, наукові концепції і відкриття з приводу возобновляемости нафти і газу, дозволяють зробити висновок про те, що вуглеводні планети утворилися недавно і їх запаси в надрах планети продовжують поповнюватися і в наш час.

Посилання на основну публікацію