КНДР після закінчення холодної війни

На початку 1990-х років КНДР втратила союзників і економічних партнерів в зв’язку з розпадом соціалістичного блоку і економічними труднощами, з якими зіткнулися колишні соціалістичні країни. Технології, що застосовувалися на підприємствах, побудованих за допомогою СРСР і країн Східної Європи, старіли, крім того, скоротився експорт енергоносіїв з Росії. Виник дефіцит продовольства.

Після смерті в липні 1994 року Президента КНДР Кім Ір Сена влада перейшла до його старшого сина, Кім Чен Іру, який з 1991 року обіймав посаду Верховного головнокомандувача Корейської народної армії (КНА). У 1997 році завершився трирічний період жалоби за Кім Ір Сену. У червні 1998 року відбулися вибори до Верховне Народні Збори. Були прийняті поправки до конституції (попередні поправки до конституції 1972 року були прийняті в 1992 році): пост Президента був скасований, Кім Ір Сен проголошувався «вічним президентом» КНДР. На сесії ВНС Кім Чен Ір був обраний на пост голови Державного комітету оборони (ДКО). Поправки до конституції позначили введення деяких ринкових елементів управління економікою. Була додана глава «Оборона країни», скасовані Центральний Народний Комітет і Адміністративна рада, заснований Державний комітет оборони, відновлений кабінет міністрів. Нова редакція конституції відбила зміни, що відбулися в політичному устрої та економічного життя країни до кінця 1990-х років (див. Розділ “Конституційні засади, характеристика форми правління.

Ядерні розробки почалися в КНДР в 1960-і роки КНДР приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї в 1985 році. Перший ядерний криза 1993-1994 років, коли у МАГАТЕ виникли підстави вважати, що КНДР не задекларувала все наявні у неї ядерні матеріали (відпрацьований плутоній), було врегульовано підписанням 21 жовтня 1994 року. Рамкової угоди між КНДР і США, згідно з яким КНДР зобов’язалася відновити свою участь в ДНЯЗ і заморозити графітовий реактор в Нёнбёне, а американська сторона брала на себе зобов’язання забезпечити будівництво двох реакторів на легкій воді, для чого в 1995 році була створена Організація з енергетичного розвитку Корейського півострова – КЕДО. Однак план по будівництву двох реакторів на легкій воді до 2003 року і 2006 року залишився невиконаним.

Другий ядерний криза вибухнула в кінці 2002 року. У січні 2003 року КНДР оголосила про вихід з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. З метою врегулювання ядерного питання був створений механізм шестисторонніх переговорів (серпень 2003 рік). США пред’явили до КНДР вимога про повне згортання ядерної програми (в тому числі, і мирної). КНДР домагалася від Вашингтона гарантій про ненапад.

У лютому 2005 року КНДР оголосила, що володіє ядерною зброєю. У липні 2006 року КНДР здійснила запуск балістичної ракети Тепходон-2, а 9 жовтня 2006 року – провела підземне ядерне випробування. Рада Безпеки ООН прийняла резолюції 1718 (14 жовтня 2006 року). Відносно КНДР були введені санкції і створений спеціальний Санкційний комітет з контролю над виконанням резолюції.

В ході шестисторонніх переговорів 13 лютого 2007 року учасники програми узгодили План початкових дій з реалізації Спільної заяви від 19 вересня 2005 року. План передбачає, зокрема, закриття реакторів в Нён-бене і проведення інспекцій МАГАТЕ в обмін на поставки енергоносіїв. Учасники шестисторонніх переговорів прийшли до домовленості про те, що до 31 грудня 2007 року КНДР виведе з ладу три об’єкти в ядерному центрі Нён-Бен (3 жовтня 2007 року). Однак процес денуклеаризації ускладнювався тим, що сторонам не вдалося домовитися з питань верифікації спірних ядерних об’єктів.

У квітні 2009 року КНДР здійснила запуск балістичної ракети, за офіційною версією, – з метою виведення на орбіту супутника зв’язку. Після ухвалення РБ ООН заяви про засудження запуску Пхеньян заявив про вихід з шестисторонніх переговорів, 25 травня 2009 року в КНДР було проведено друге підземне ядерне випробування. Резолюцію 1874, яка прийнята СБ ООН 12 червня 2009 року, закликає КНДР повністю відмовитися від ядерної зброї, припинити запуски балістичних ракет, повернутися в ДНЯЗ. Резолюція вводить заборону на торгівлю озброєннями, а також передбачає введення ряду фінансових обмежень і економічних санкцій відносно КНДР.

Посилання на основну публікацію