Кліматичні умови та ресурси Харківщини

Загальна характеристика клімату. Основні кліматотвірні чинники. Клімат Харківської області помірно континентальний, формується внаслідок взаємодії трьох кліматотвірних чинників:

  • 1) надходження сонячної радіації;
  • 2) циркуляції атмосфери;
  • 3) характеру підстеляючої поверхні.

Відомо, що кількість сонячної радіації, яка надходить на Землю, залежить від широти місця, а також від стану атмосфери (хмарності, запиленості тощо). Різниця широт північної та південної частин області невелика і становить два градуси, але все ж таки вона позначається на кількості тепла, що отримує земна поверхня. За рік сумарна сонячна радіація становить 95,1 ккал/смг.

Кількість тепла різко змінюється за сезонами, що залежить від висоти сонця над обрієм.

Величезний вплив на клімат нашої області справляє циркуляція атмосфери. Над територією формується континентальне повітря помірних широт. Крім того, сюди проникають інші повітряні маси, які носять ознаки місця, де вони сформувалися. Це морське повітря помірних широт, що формується над Атлантичним океаном; морське тропічне повітря, сформоване над Середземним морем; континентальне тропічне повітря, що формується на півдні континенту; арктичне повітря, сформоване в арктичних широтах. Ці повітряні маси, просуваючись далі від місця формування, поступово втрачають свої властивості.

Це треба знати

Сонячна радіація — тепло та світло, які випромінює Сонце.

Пряма радіація — сонячне випромінювання, що надходить з прямими сонячними променями.

Відбита радіація — сонячне випромінювання, що відбивається від поверхні Землі: її кількість залежить від властивостей підстеляючої поверхні.

Розсіяна радіація ~ частина сонячної радіації, яка розсіюється хмарами та пилом, що міститься в атмосфері.

Сумарна сонячна радіація — сукупність прямої та розсіяної радіації, що надходить на земну поверхню

Підстеляюча поверхня — земна поверхня, що взаємодіє з атмосферою в процесі теплообміну й обміну вологою. Суходіл і водні поверхні, ліс і поле, сніг і лід по-різному відбивають і поглинають енергію Сонця (наприклад, сніг, який щойно випав, відбиває близько 95 % сумарної сонячної радіації, пісок — у два рази менше за сніг, а вологий чорнозем — у десять).

Поглинена радіація — частина сумарної сонячної радіації, увібрана поверхнею Землі.

Вплив атлантичного повітря взимку приводить до підвищен ня температури, сильних снігопадів і заметілей, а влітку — до похолодання, опадів та вітряної погоди. Арктичні повітряні маси частіше надходять улітку і призводять до різких знижені, температури, установленню ясної погоди.

Підстеляюча поверхня як кліматотвірний чинник створюг тло, на якому формуються кліматичні умови території. Значний вплив на формування клімату мають сніговий і рослинний по криви, особливості рельєфу. Так, лісові масиви відбивають при близно ЗО % сонячної радіації, тому влітку в лісі прохолодніше, ніж на відкритій місцині.

Основні кліматичні показники. Розподіл температури повітря на території Харківській області такий: середньорічні температури зростають з півночі на південь, але різниця невелика: Козача Лопань — +6,4 °С, Харків — -1-6,5 °С, Красноград -+7,1 °С, Ізюм — +7,6 °С.

Найхолодніший місяць — січень, найтепліший — липень. Середньолипневі температури зростають на території області з північного заходу на південний схід, про що свідчить ізотерма липня на кліматичній карті (див. атлас України), Ізотерма +20,5 °С проходить приблизно по лінії Коломак — Харків — ІТриколотне, ізотерма +21 ÜC — по лінії Красноград — Балаклія — Кугі’янськ, ізотерма +21,5 °С — по лінії Ізюм — Борова, Таким чином, в Ізюмському та Борівському районах у липні

на 1-2 градуси тепліше, ніж у Краснокутському і Богодухів-ському.

Середні температури січня знижуються в північно-східному напрямку. На більшості території переважають температури січня -7…-8 °С. Однак в окремі дні можуть спостерігатися температури, які значно відрізняються від середніх (абсолютні температури). Абсолютний максимум +41,2 °С в липні спостерігався в Куп’янську, абсолютний мінімум -40 °С в січні — it Ізюмі.

На території області за рік випадає в середньому 450-500 мм опадів. Максимум припадає на липень, мінімум — на лютий, і’озподіл опадів на території нерівномірний: понад 500 мм випадає в північних і північно-західних районах, а також на підвищених ділянках поверхні. Менше від 450 мм опадів на рік одержує південна частина Лозівського району. Уся територія краю належить до регіону з достатнім зволоженням.

Це треба знати

Коефіцієнт зволоження — відношення кількості атмосферних
опадів до величини випаровування за певний період.

Сезонні особливості клімату. Кожний кліматичний сезон на Харківщині триває не три місяці, а довше чи коротше.

Зима, як правило, триває близько чотирьох місяців. Спостерігаються часті зміни погоди: від сильних морозів (більш як -20 °С) до відлиг (трапляються 6-7 разів за сезон). Сніг випадає зазвичай 15-20 см, випадіння снігу супроводжується заметілями.

Весна — найкоротший період, триває 50—60 днів, приходить наприкінці березня. Швидко зростають середньодобові темпери тури, але навіть у травні можливі заморозки.

Наприкінці травня настає літо — тепле, іноді спекоти«, з достатньою кількістю опадів. Погоди значно відрізняють ся — від спекотної безхмарної до хмарної з дощами, що супро воджується похолоданням, часто дощі йдуть у вигляді зливи Це пояснюють пануванням над територією області різних по вітряних мас.

У середині вересня настає осінь. У першій її половині темпе ратури знижуються повільно, стоїть суха погода. У другій збіль шується хмарність, ідуть затяжні дощі, виникають тумани.
Річний хід температури повітря та розподіл кількості опадів за місяцями в Харкові показано на рисунку 5.2.

Погода та небезпечні ногодні явища. На території нашого краю час від часу спостерігаються небезпечні атмосферні явища. Пайнебезпечніїпими є посуха та суховій.

Посухою вважають такі метеорологічні умови (тривала та значна нестача опадів, найчастіше за підвищеної температури і зниженої вологості повітря), за яких у ґрунтах виникає невідповідність між споживанням вологи рослинами та її надходженням із ґрунту. Результатами посухи є неврожаї. Посухи на території краю трапляються раз на 10 років,

Суховії спричиняє панування над територією антициклонів, коли наш край охоплений дуже сухим, навіть гарячим континентальним тропічним повітрям за швидкості вітру до 7,5 м/с. V цей час трапляються вітри, ujq набувають надзвичайно потужної йили. Середня тривалість суховійного періоду в межах області — 10 днів, найбільша — 31 день.

Для боротьби із суховіями найефективнішим є будівництво гпстем зрошування й штучних водойм — ставків і водосховищ. 1 (,е значно зменшує коливання температури та вологості в прийомному шарі повітря.

Несприятливим, явищем для сільськогосподарських культур і випадіння граду. Утворенню граду сприяють розвиток висхід-иих потоків повітря, посилення турбулентності повітряного потоку, збільшення хмарності. Кількість днів із градом, що трапляються на Харківщині, — від 3 до 6.

Іншими небезпечними явищами можуть бути зливи, пилові Пурі, грози, заметілі, урагани, смерчі.

Не цікаво

Небезпечна зпива трапилася в Харкові в червні 1995 р. Було затоплено деякі станції метро, зруйновано системи каналізації, унаслідок чого місто залишилося без води.

Потужний ураган трапився над територією краю в жовтні 1969 р. Вітер швидкістю 100 км/год зруйнував будинки, повалив дерева, сговпи.

Кліматичні ресурси. Агрокліматичні ресурси нашого краю до-гтнтньо сприятливі для ведення сільського господарства — вирощування культур, що характерні для помірних широт: озимої пшениці, кукурудзи, цукрового буряку, гороху, ярого ячменю, овочів.

Небезпечні кліматичні явища, що трапляються на території оґі ласті, не спричиняють постійної загрози життєдіяльності людини.

Це цікаво

Українці — нація землеробів, і тому природно, що в наших предків була велика залежність від погоди. Люди постійно намагалися передбачити, якою буде погода, бо від неї залежав майбутній урожай. Багаторічні спостереження відображено в низці цілорічних прикмет, які передавали з покоління в покоління. Багато які з них із часом були забуті, інші втратили своє значення, але більшість дійшла до нас і навіть використовується. Ось деякі з них:

Якщо в перші дні квітня сильні вітри, у червні будуть великі дощі.

Вітер, який дме у Вербну неділю, буде переважати і влітку. Якщо в полудень проміні сонця темніють, чекай грозу

Перевіряємо свої знання

1. Назвіть і схарактеризуйте основні для Харківської області кліма-тотвірні чинники.

2. Поясніть, як і чому на території Харківської області зростає конти-нентальність клімату.

3. Які погоди взимку і влітку зумовлюють а нашому краї атлантичні повітряні маси? арктичні повітряні маси?

4. Як відрізняються зимові та літні температури повітря у вашій місцевості від середніх по області?

5. Яка річна кількість опадів у вашій місцевості?

Посилання на основну публікацію