Китай – короткий опис держави

Китай – найбільша за населенням країна в світі. Її населення – 1 мільярд 289 мільйонів чоловік, це означає, що майже кожен п’ятий житель Землі – китаєць. Територія країни складає 9 мільйонів 600 тисяч кв.м.. км, але заселена країна нерівномірно.

На сході, на родючих землях Великої Китайської рівнини живе чотири п’ятих усього населення Китаю. Три чверті китайців живуть в сільській місцевості, але в країні чимало міст-мільйонерів. А найбільший китайський місто – найбільший морський порт Шанхай.

Столиця країни, місто Пекін, лише трохи менше Шанхая. У найстарішій частині Пекіна розташований Заборонене місто – комлекс палаців китайських імператорів. Тепер ці палаци і парки стали музеями.

Китай лежить в межах помірного, субтропічного і тропічного кліматичних поясів, в основному тут цілий рік тепло, але немає виснажливої ​​спеки. Південно-західна частина Китаю зайнята Тибетським нагір’ям, на заході і північному заході – високі рівнини і гори Східного Тянь-Шаню. Дуже багато значать для Китаю дві великі річки – Хуанхе і Янцзи Хуанхе ( «Жовта річка»), спускаючись з гір, несе з собою легкі родючі грунти – лес. В долині цієї річки в найдавніші часи (4 тисячі років тому) зародилося землеробство, почалася китайська цивілізація, яка розвивалася самобутнім шляхом, від інших цивілізацій її відокремлювали непрохідні гори і пустельні області, заселені лютими кочовими племенами. Для захисту від кочівників була побудована Велика Китайська стіна.

У Піднебесній імперії (так називали китайці свою країну) були винайдені папір, порох, фарфор, навчилися друкувати книги і прясти шовкові нитки. Але для іноземців Китай багато століть був закритою країною. Багато століть лише тоненька лінія Великого шовкового шляху з’єднувала країну з державами на Заході. Ізоляція Китаю привела до істотного осттаванію від передових європейських країн. В середині дев’ятнадцятого століття Китай був не в силах протистояти домаганням європейських колонізаторів, які нав’язали китайському уряду ряд нерівноправних договорів. Проте, Китаю вдавалося зберегти свій суверенітет.

У 1911 році була повалена імператорська династія і була проголошена Китайська республіка. У наступні десятиліття Китай пережив цілу серію революцій і громадянських воєн, вів боротьбу проти японських інтервентів. Тільки в 1949 році в країні була встановлена ​​міцна влада Комуністичної партії і її вождя Мао Цзедуна. Після смерті Мао в 1976 році нове керівництво китайських комуністів початок реформи, спрямовані на підвищення ефективності економіки країни. Сьогодні Китай – одна з найбільш швидко розвиваються країн світу. Тут досягли великих успіхів у розвитку легкої промисловості, Китай перетворився в взуттєву і швейну майстерню для всього світу. Разом з тим, тут бурхливо розвиваються комп’ютерна індустрія, ведуться активні космічні дослідження.

Глава китайської держави носить традиційний титул Голови Китайської Народної Республіки (КНР). Це рівнозначно посаді президента в інших країнах. Але якщо в більшості країн світу президента обирає населення, то голова КНР повинен зробити успішну партійну кар’єру, очолювати Комуністичну партію Китаю. З 2013 року головою КНР є Сі Цзіньпін.

Офіційна мова в країні – китайський, грошова одиниця – юань.

Посилання на основну публікацію