Назва і розташування
Київське водосховище, яке ще називають Київським морем, було утворено в 1964 році. Воно стало наслідком спорудження греблі Київської ГЕС за течією річки вище Києва неподалік від міста Вишгорода.
Територіально водосховище знаходиться в Київській та Чернігівській областях.
Загальний опис
Водосховище розташовано на півночі України і підходить до самого кордону з Білоруссю. Ширина його в найширшій частині близько 12 км, вузькою – до 3 км. Його загальна площа понад 920 кв. км, довжина – приблизно 110 км. Середня глибина Київського водосховища – 4,2 м, найбільша – 14,8 м, найменша – 2 м, причому площа мілководдя становить половину всієї площі водойми.
Рівень води протягом всього календарного року не залишається постійним. У період з січня по березень він зазвичай знижується, після цього настає паводок, і рівень, відповідно, підвищується. Таке відбувається до середини квітня. Потім він знову падає до червня. Коли восени настає період дощів, рівень знову підвищується, а потім знову знижується.
При зниженні рівня води мілководді лівобережжя виступає на поверхню. Взагалі, в водосховище є зона постійного затоплення і зона тимчасового осушення. У верхній частині Київського водосховища є саме така зона. Затопленої вона буває тільки з березня по червень. На цьому просторі активно розвивається лугова рослинність. Це улюблене місце нересту риб, тут у великій кількості водяться рослинні і тваринні організми. Коли вода спадає, вони скочуються в водосховище. Цим вони впливають на якість води, а також на життєдіяльність в ньому.
Водообмін відбувається від 10 до 12 разів за рік. Це число залежить від декількох факторів: від кількості води, яке приходить з Прип’яті, від часу паводку. Найнижча проточність водосховища спостерігається в червні і липні, тоді воно стає схожим на озеро. В цей час характерно цвітіння води.
У Київського водосховища є цікава особливість. Різниця води в період весняного затоплення між верхньою його частиною і плесом становить від 1,6 до 2 метрів.
Температура води в ньому влітку від 20 до 24? С. Льодом воно покривається в грудні і зберігає покрив до березня.
Притоки
У Київське водосховище впадають такі річки, як Прип’ять і Тетерів, Уж та Ірпінь. Водойма приблизно на 60% наповнюється за рахунок вод Дніпра, а на 40% – за рахунок вод Прип’яті. Інші перераховані малі річки дають приплив, який сумарно можна оцінити в 5%.
Флора і фауна
Київське водосховище дуже полюбилося навколишнім жителям, як об’єкт полювання і риболовлі. Якщо говорити про різновиди риб, що мешкають в ньому в ньому у великій кількості, то тут можна назвати ляща, щуку, окуня, плотву, краснопірка, лина, карася. Таких риб, як підуст, головень, язь, йорж, носар останнім часом стало мало в зв’язку з тим, що умови, необхідні їм для розмноження, істотно погіршилися. Натомість збільшилася кількість тих риб, які в період ікрометання відкладають ікру на рослини. Саме вони приходять на ті місця, про які згадувалося вище. Їм до душі заливні луки в верхів’ях водосховища одно, як і водна рослинність, яка є в достатку на мілководді.
Північно-східна частина Київського водосховища, що знаходиться вище села з назвою Страхолісся є Чорнобильською зоною відчуження. На сьогоднішній день фахівці стверджують, що якість води у водосховищі можна вважати задовільним.
До району чорнобильської зони відносяться 2700 га площі водосховища. У верхній частині водосховища розташовані множинні острова. Вони активно відвідуються рибалками. Радіометрист запевняють, що ці ділянки суші безпечні з точки зору екології.
Значно позначилися наслідки чорнобильської аварії на стан вод таких річок, як Прип’ять і Дніпро. Це ж стосується і їх водозбірних територій.
Екологічні проблеми
На сьогоднішній день на донних ділянках Київського водосховища міститься велика кількість радіоактивних речовин. Як і раніше, головним джерелом зараження є річка Прип’ять. Якщо говорити про забруднення риби, яка водиться в цих водах, то на даний момент сучасні показники говорять про стабілізацію обстановки і про те, що екологічні умови прийшли в норму. Якість риби в річці Прип’ять набагато гірше. Краще в їжу вживати ту рибу, яка молодше, в ній менше радіонуклідів.
Треба сказати, що вже не перший рік ведеться дискусія про спуск Київського водосховища і відновлення раніше існуючого ландшафту. Прихильники спуску стверджують, що це благотворно позначиться на проточности таких річок, як Прип’ять і Дніпро, це поліпшить їх екологію.
Противники стверджують, що це, навпаки, позначиться негативно, перш за все, через те, що дно водосховища сильно забруднено радіонуклідами, особливо місце впадання в нього річки Прип’ять. Якщо воду спустити, то ці ділянки не тільки оголяться, але і осушать, а згодом стануть поширювати радіоактивний пил, яка буде розноситися на значні території та негативно позначатися на здоров’ї населення. Крім того, буде спостерігатися тривалий гниття мулу на цих територіях, що теж небажано.