Назва і розташування
Київське водосховище, яке ще називають Київським морем, було утворено в 1964 році. Воно стало наслідком спорудження греблі Київської ГЕС за течією річки вище Києва неподалік від міста Вишгорода.
Територіально водосховище знаходиться в Київській та Чернігівській областях.
Загальний опис
Водосховище розташовано на півночі України і підходить до самого кордону з Білоруссю. Ширина його в найширшій частині близько 12 км, вузькою – до 3 км. Його загальна площа понад 920 кв. км, довжина – приблизно 110 км. Середня глибина Київського водосховища – 4,2 м, найбільша – 14,8 м, найменша – 2 м, причому площа мілководдя становить половину всієї площі водойми.
Рівень води протягом всього календарного року не залишається постійним. У період з січня по березень він зазвичай знижується, після цього настає паводок, і рівень, відповідно, підвищується. Таке відбувається до середини квітня. Потім він знову падає до червня. Коли восени настає період дощів, рівень знову підвищується, а потім знову знижується.
При зниженні рівня води мілководді лівобережжя виступає на поверхню. Взагалі, в водосховище є зона постійного затоплення і зона тимчасового осушення. У верхній частині Київського водосховища є саме така зона. Затопленої вона буває тільки з березня по червень. На цьому просторі активно розвивається лугова рослинність. Це улюблене місце нересту риб, тут у великій кількості водяться рослинні і тваринні організми. Коли вода спадає, вони скочуються в водосховище. Цим вони впливають на якість води, а також на життєдіяльність в ньому.
Водообмін відбувається від 10 до 12 разів за рік. Це число залежить від декількох факторів: від кількості води, яке приходить з Прип’яті, від часу паводку. Найнижча проточність водосховища спостерігається в червні і липні, тоді воно стає схожим на озеро. В цей час характерно цвітіння води.
У Київського водосховища є цікава особливість. Різниця води в період весняного затоплення між верхньою його частиною і плесом становить від 1,6 до 2 метрів.
Температура води в ньому влітку від 20 до 24? С. Льодом воно покривається в грудні і зберігає покрив до березня.
Притоки
У Київське водосховище впадають такі річки, як Прип’ять і Тетерів, Уж та Ірпінь. Водойма приблизно на 60% наповнюється за рахунок вод Дніпра, а на 40% – за рахунок вод Прип’яті. Інші перераховані малі річки дають приплив, який сумарно можна оцінити в 5%.
Флора і фауна
Київське водосховище дуже полюбилося навколишнім жителям, як об’єкт полювання і риболовлі. Якщо говорити про різновиди риб, що мешкають в ньому в ньому у великій кількості, то тут можна назвати ляща, щуку, окуня, плотву, краснопірка, лина, карася. Таких риб, як підуст, головень, язь, йорж, носар останнім часом стало мало в зв’язку з тим, що умови, необхідні їм для розмноження, істотно погіршилися. Натомість збільшилася кількість тих риб, які в період ікрометання відкладають ікру на рослини. Саме вони приходять на ті місця, про які згадувалося вище. Їм до душі заливні луки в верхів’ях водосховища одно, як і водна рослинність, яка є в достатку на мілководді.
Північно-східна частина Київського водосховища, що знаходиться вище села з назвою Страхолісся є Чорнобильською зоною відчуження. На сьогоднішній день фахівці стверджують, що якість води у водосховищі можна вважати задовільним.
До району чорнобильської зони відносяться 2700 га площі водосховища. У верхній частині водосховища розташовані множинні острова. Вони активно відвідуються рибалками. Радіометрист запевняють, що ці ділянки суші безпечні з точки зору екології.
Значно позначилися наслідки чорнобильської аварії на стан вод таких річок, як Прип’ять і Дніпро. Це ж стосується і їх водозбірних територій.
Екологічні проблеми
На сьогоднішній день на донних ділянках Київського водосховища міститься велика кількість радіоактивних речовин. Як і раніше, головним джерелом зараження є річка Прип’ять. Якщо говорити про забруднення риби, яка водиться в цих водах, то на даний момент сучасні показники говорять про стабілізацію обстановки і про те, що екологічні умови прийшли в норму. Якість риби в річці Прип’ять набагато гірше. Краще в їжу вживати ту рибу, яка молодше, в ній менше радіонуклідів.
Треба сказати, що вже не перший рік ведеться дискусія про спуск Київського водосховища і відновлення раніше існуючого ландшафту. Прихильники спуску стверджують, що це благотворно позначиться на проточности таких річок, як Прип’ять і Дніпро, це поліпшить їх екологію.
Противники стверджують, що це, навпаки, позначиться негативно, перш за все, через те, що дно водосховища сильно забруднено радіонуклідами, особливо місце впадання в нього річки Прип’ять. Якщо воду спустити, то ці ділянки не тільки оголяться, але і осушать, а згодом стануть поширювати радіоактивний пил, яка буде розноситися на значні території та негативно позначатися на здоров’ї населення. Крім того, буде спостерігатися тривалий гниття мулу на цих територіях, що теж небажано.
Loading...
