Каїр

Столиця Єгипту з населенням понад 7 млн осіб, яку вважають місцем перетину двох континентів і двох культур – азіатської та африканської. Найбільший мегаполіс Африки, по праву іменується «Містом тисячі мінаретів», «Воротами Сходу» і «Матір’ю світу». Зберігши старовинні цінності і віддаючи данину благ сучасної цивілізації, Каїр зумів стати одним з найпривабливіших туристичних центрів світу.

Джеймс Олдрідж писав: «Немає мірки, з якою можна було б підійти до Каїру, так як у нього для себе своя власна мірка», – і кожен, хто хоч раз побував у цьому місті, швидше за все, погодиться зі словами великого англійця. Дійсно, важко виміряти незвичайну привабливість Каїра, яка змушує прагнути до нього людей з усього світу. І ніхто не відчуває себе чужаком в тугому сплетінні кривих вуличок і перлин давньої архітектури зі швидкісними магістралями і суперсучасними хмарочосами. Кожному з гостей говіркий, одягнений у строкатий балахон Каїр дасть щось своє.
Історія міста сягає корінням в VII століття і пов’язана з ім’ям полководця Амр ібн ель-Аса, насадило нову для Єгипту релігію – іслам. На місці його похідного намету, де звили гніздо голуби (це вважалося добрим знаком для армії), близько 642 р. була заснована невелика мечеть, названа Ель-Фостат, що в перекладі й означає «намет». Потім вона обросла звичайними єгипетськими будовами, і в районі колишнього військового табору утворилося місто, що отримав ту ж назву. Поступово він ріс, і незабаром Великий Фостат (тільки при Ахмеді ібн тулун він був ототожнений з побудованої поруч столицею Мізрах – «блищати» – і увійшов в середньовічну історію під цим ім’ям) став економічним і політичним центром Єгипту. Зараз відомо, що знаходився він на місці Вавилона Єгипетського, заснованого при фараоні Рамзесе II (1290-1224 рр.. До н. Е..), І цей район тепер зветься Старим Каїром.

Офіційною ж датою заснування Каїра вважається 969 р., коли правителі з династії Фатимидов заснували на північ від Великого Фостат нове місто Ель-Кахира («Переможець»). Незабаром до столиці прийшли і перші торговці – італійці, які назвали її на свій манер – Каиро. Довго обидва міста співіснували поруч. Під час правління Каїром мамлюками (1250-1517 рр..) Тут з’являється маса мавзолеїв, мечетей, шкіл і палаців (останні, на жаль, не збереглися, на відміну від десяти куди більш давніх християнських храмів), але вже в XVII столітті помітно розрісся Каїр поглинув древній Фостат. З цих пір єгипетська столиця веде свою автономну історію.
Сучасний Каїр – це воістину конгломерат минулого і сучасності, місце, де зосереджено все: поцятковані древніми ієрогліфами камені сусідять зі сталлю і склом, традиційні сорочки-галабею – з класичної офісної одягом, п’ятизіркові готелі ніяк не утискає скромні обителі простих єгиптян, а модні бутики – лавочки ремісників… Все це та багато іншого – Каїр, розділений дає життя Нілом на два береги і два острови, оточений пустельними пісками, вічно старий і молодий місто, де минуле і майбутнє сплелися в нерозривний клубок, нічого не приховуючи з життя нинішньої «перлини Близького Сходу».

Але як би не були привабливі багатолюдні вулиці гуде міста, пекучі промені його сонця деколи дуже нелегко витримати (ще б пак: влітку в тіні не менше +36 ° C!). Коли починає кружляти непокрита голова, а у вухах з’являється настирливий дзвін, найкраще втекти в тінь якогось архітектурного пам’ятника. Наприклад, у величну Цитадель Салах ель Діна, з якою зазвичай всі туристи і починають захоплюючу подорож по Каїру. Це найбільший бастіон, створений мусульманськими будівельниками. Його заклав у XII столітті Салах ель Дін (відомий європейцям під ім’ям Салладіна), полководець, чиї війська розгромили хрестоносців і вигнали їх з Єрусалиму. Цитадель замислювалася таким чином, щоб її міцні стіни охоплювали все місто. На жаль, повністю план так і не був завершений, але, тим не менш, неправильний багатокутник фортеці зайняв територію в 18 га по контурах височини. Тоді в Цитаделі знаходилися казарми та склади, палаци і, природно, мечеті. Тепер же поруч з ними сусідять музеї: військовий, поліції, царських екіпажів та… речових доказів, в якому представлена чимала колекція старожитностей, конфіскованих у охочих до антикваріату контрабандистів. А з декількох облаштованих на стінах Цитаделі оглядових майданчиків відкриваються прекрасні панорами Каїра, на яких ясними плямами блищать численні мінарети.

Всього ж у місті понад 300 мечетей. Щоб побачити одну з найзнаменитіших, не потрібно навіть залишати Цитадель. У самому її центрі розташована величезна мечеть з куполоподібної дахом і двома витонченими мінаретами, що підносяться над Каїром. Вона була побудована в 1857 р. і носить ім’я Мухаммеда Алі, тодішнього паші Єгипту, відомого реформатора. Він багато зробив для розвитку своєї країни: остаточно ліквідував в 1811 р. владу мамлюків і фактично відділив Єгипет від Туреччини. Мухаммед Алі буквально пробудив Каїр від сну, і в його честь виросла ця білосніжна красуня – Алебастрова мечеть. Це друге ім’я вона отримала через багатої обробки алебастром: внутрішні приміщення, колони в дворику і навіть ліхтарик виконані з цього матеріалу.
Неподалік від Цитаделі розташовується і одна з найстаріших і найбільша мечеть Каїра, побудована в 878 р., ще до офіційного заснування міста. Це мечеть Ахмеда ібн Тулуна, намісника Абассидов, при якому Єгипет фактично став незалежним від цієї арабської династії. Вона насамперед цінна тим, що має ряд унікальних особливостей, які імітують архітектурні елементи Середньої Азії (ібн Тулун був вихідцем з Іраку), зокрема не властивий класичним єгипетським мечетям мінарет спиралевидной форми.

Тут варто зробити важливе для туристів відступ. Машину можна спокійно залишати на парковці поряд з мечеттю – до гостей у місті ставляться з повагою, і угони, як і крадіжки, не заохочуються. Єдине, що як належне зобов’язаний сприйняти людина, вперше приїхав до Каїра, так це таку дивну професію, як «паркувальник» (і саме в лапках), тобто людина, яка з оглушающе-указі криками буде посилено допомагати водієві ставити машину, навіть якщо проїжджа частина у тротуару абсолютно вільна. Коли мотор затихне, «паркувальник» із задоволеним виглядом підійде за бакшишем – за неофіційними правилами, його «допомогу» повинна бути оплачена. У цілому ж їздити на особистому транспорті, як і брати його напрокат, в Каїрі небажано: дороги (виключаючи швидкісні траси) настільки загачені, що люди пересуваються куди швидше машин. Та й ще одне неписане правило каїрських доріг – «Ніяких правил дорожнього руху» – говорить про те, що у автомобіля є великі шанси бути пом’ятим… А найвищою ввічливістю серед «тих, хто за кермом», вважаються сигнали один одному з приводу, і чим голосніше – тим краще… Так що тим, кому дорогі власні вуха, нерви і машина, краще користуватися чорно-білими таксі (домовляючись за оплату наперед – по закінченні поїздки суму можуть заломити астрономічну), або єдиним на всьому африканському континенті Каїрським метро, подумки завдяки його творців за порівняльну тишу, охайність і прохолоду.

Але повернемося все ж до розповіді про пам’ятки архітектури. Незважаючи на те що Каїр – переважно мусульманське місто, 10% його населення складають копти (що в перекладі означає просто «єгиптяни») – люди, які сповідують вчення Христа. Вони вважають себе прямими нащадками древніх єгиптян, адже християнство поширилося в Єгипті в III столітті, задовго до приходу арабів. Та й церкви, які в основному збереглися в кварталах Старого Каїра, підтверджують цю теорію: майже всі вони древнє найстаріших мусульманських мечетей. Є тут і два місця, пов’язаних з біблійними оповідями. Перше – колодязь перед мечеттю Мухаммеда Алі, куди, за легендою, посадили маленького Йосипа, проданого в рабство ревнивими братами. Колодязь був викопаний у Середньовіччя – у товщі скелі, глибиною зрівнявшись з дном Нілу під час повноводдя, досягнувши 88 м. Друге святе для коптів місце – це церква Абу Серга (Святого Сергія), зведена в V столітті. У переказі говориться, що в гроті під церквою після втечі до Єгипту від переслідувань царем Іродом ховалися Марія з немовлям Ісусом і святий Йосип. Але найвідоміший коптський храм – це церква Аль-Муалляка, що означає «Підвісна». Вона була споруджена в IV столітті на честь Пресвятої Діви. А свою дивну назву набула через химерного розташування: Аль-Муалляка побудована на палях над Південними воротами Вавилона Єгипетського, і дійсно з першого погляду здається, ніби вона підвішена в повітрі. Щоб потрапити всередину церкви, треба подолати сотню крутих ступенів, але це гідна плата за можливість перелякатися на смерть, побачивши під собою порожнечу (у підлоги вбудовані ніші з прозорого скла), і насолодитися унікальною живописом. В цілому ж оформлення коптських церков дуже схоже на православне. Єдина відмінність полягає в тому, що тут рідко можна зустріти фрески, але велика кількість ікон у стилі примітивізму вражає так само, як і витончені прикраси, виконані різьбленням по дереву і слонової кістки.
До Цитаделі, у гори Мукаттам, примикає найбільший у світі некрополь – Місто Мертвих, – найдавніші поховання якого відносяться до XV століття. На величезній території розташувалися і розкішні усипальниці емірів і шейхів, і грубі надгробки бідноти. Але не тільки цим привертає Місто Мертвих: він став обителлю не тільки для покійних, а й для живих. Тут все так і кричить про «соціальні контрастах»: недалеко видніються доглянуті бульвари, забудовані котеджами в італійському і марокканському стилі, засаджені пальмами і акаціями… А в 1970-х роках натовпу каїрській бідноти в пошуках даху над головою почали займати кам’яні склепи. У перші роки міське уряд намагався виселити людей, жорстоко карало за осквернення могил, але поступово з цим явищем довелося змиритися, і в самі «елітні» квартали Міста Мертвих навіть провели електрику і воду. Проте, поодинці туристам ходити там настійно не рекомендується. Дружелюбним поселенцям, звичайно, не байдужий бакшиш, який їм, можливо, залишать, але ніхто не зможе гарантувати збереження вашого гаманця, а то й життя, якщо ви спробуєте щось знімати фотоапаратом або відеокамерою – до цього жителі Міста Мертвих ставляться вкрай негативно.

Поруч з некрополем розташовується чи не найвідоміша мечеть Каїра – Аль-Азхар, – споруджена в 970 році. Її мінарет роздвоюється і тому вважається одним з найбільш незвичайних у всьому світі. При Аль-Азхар діє і найстаріший арабська ісламський університет з такою ж назвою. Авторитетне навчальний заклад, що готує мусульманських богословів, вперше відкрило свої двері для студентів ще в 975 році. Аж до XX ст. університет Аль-Азхар був чисто теологічним закладом, але з віяннями нового часу в ньому відкрилися також відділення арабської мови, інженерний і жіночий факультети, на яких загалом навчається більше 20 тис. чоловік.

Надзвичайно цікавими архітектурними спорудами давнини є знамениті єгипетські піраміди, настільки ж давні, як і загадкові. Вже в давнину вони вважалися одним з “чудес світу”. А що ж можна сказати тоді про наші дні?! І хоч офіційно піраміди відносяться до Гізі, але про них можна сміливо оповідати в розповіді про Каїрі, адже з північного заходу столиця вже впритул наблизилася до 960-тисячної Гізі: дорога до пірамід на екскурсійному автобусі або машині відніме не більше півгодини, а екзотичну подорож на конях або верблюдах, яке вам також можуть запропонувати, – дещо більше. На даний момент у всьому Єгипті вже знайдено більше ста різноманітних за будовою пірамід, але як і раніше найбільшими з усіх залишаються піраміди Хеопса, Хефрена і Мікеріна з сімейного некрополя IV династії, побудовані в кінці XXVII – початку XXVI століть до н. е.. на плато Кафр ас-Самман.

Посилання на основну публікацію