Ізраїль і ООН

Ізраїль став 59-ою державою-членом ООН 11 травня 1949 року Генеральна Асамблея і Рада Безпеки ООН постійно приділяють особливу увагу питанням врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту і палестинської проблеми. З 2003 року ООН є одним з учасників «квартету», які розробили «дорожню карту» – план поетапного врегулювання палестино-ізарільского конфлікту (підтримка цього документа Радою Безпеки ООН виражена в резолюції № 1515 від 19 листопада 2003 року).

З 1967 року арабські і мусульманські держави щорічно вимагають, щоб ГА і спеціалізовані установи ООН прийняли резолюції, що засуджують дії Ізраїлю на окупованих арабських територіях. Під тиском мусульманських країн в листопаді 1975 року ГА ООН прийняла резолюцію, що кваліфікує сіонізм як «форму расизму і расової дискримінації» (скасована в 1991 році). З 1972 року США в Раді Безпеки постійно накладають вето на резолюції, що містять осуд Ізраїлю. У 2000 році Ізраїль був включений в регіональну групу іноземних країн, що дозволило його представникам зайняти ряд важливих посад в структурних підрозділах ООН. Ізраїльська дипломатія ініціювала проведення під час ювілейної 60-ї сесії ГА ООН спеціального засідання, присвяченого пам’яті жертв Голокосту.

Всесвітня організація праці (СОТ) також стала ареною протистояння країн мусульманського світу і Ізраїлю. Однак спроби арабських представників в цій організації провести антиізраїльські резолюції зазнали невдачі через проізраїльської позиції США і Євросоюзу.

Зовнішня політика Ізраїлю, згідно з офіційним визначенням його політичних керівників, спрямована на пошук мирного вирішення конфлікту на Близькому Сході, подолання дипломатичної ізоляції і встановлення відносин взаєморозуміння з усіма, в тому числі арабськими країнами. У перші роки свого існування Ізраїль проводив політику неприєднання ( «неідентіфікаціі»), прагнучи домогтися визнання як можна більш широкого крута держав, проте в подальшому цілий ряд обставин сприяв зміцненню його політичних і економічних зв’язків з країнами Західної Європи та США.

Посилання на основну публікацію