Історія заселення Донецької області

Виявлення стародавніх стоянок на території області свідчить про те, що людина влаштувався в нашому краї дуже давно Він умів виготовляти крем’яні наконечники для списів і стріл, голки, гарпуни. Це дозволило йому запасати їжу про запас і підлягає жити на одному місці. Одна з таких стоянок була виявлена в шести кілометрах від Амвросіївки, у верхів’ях Казенній балки. Знайдено сліди стоянок біля сіл Богородичне, Пришиб, Татьяновка. Разом із залишками вогнищ, крем’яними і кістяними виробами збереглися і кам’яні фігурки жінок. Поступово полювання для стародавньої людини перетворилася на повсякденне заняття. Важливе значення набула і рибна ловля. Залишки поселень мисливців і рибалок знайдені вздовж р. Сіверський Донець, Бахмут, Вовча. Незабаром людина навчилася обробляти камінь. Від полювання і збирання рослин він став переходити до розведення худоби та вирощування рослин.

Степове роздолля, вода і соковиті трави манили людини в Приазов’ї. Першими сюди прийшли кіммерійці в X столітті до н. е. з-за Дону. У VII столітті до н. е. їх потіснили войовничі поселення скіфів Шестиколісні повстяні кибитки служили житлом для багатьох поколінь скіфів-скотарів. У II столітті до н. е. в донецькі степи вторглись племена сарматів.

Ядром об’єднання східнослов’янських племен були роси. Від них, вважають деякі вчені, і пішла назва «Русь» – ранньофеодальна держава східних слов’ян.

В XI столітті прийшли в наш край нові завойовники – торки. Пам’ять про їх перебування збереглася в назвах річок: Тор, Казенний Торець, Сухий Торець, а також у назвах населених пунктів: с. Торське, м Краматорськ. Влітку 1223 після знаменитої битви на річці Калка, де русичі зазнали поразки від монголо-татар, Приазов’ї поступово знелюдніло і перетворилося в Дике поле, по просторах якого кочувала Ногайська Орда татар. І тільки в 1380 році в Куликовській битві вони були розгромлені. Але зате стали погрожувати турки і кримські татари. До складу Кримського ханства входила майже вся територія Донецької області.

Для захисту від набігів татар стали будувати сторожові фортеці. Так з’явилися Святогірська фортеця, Бахмутская сторожа, фортеця Тор

Велику роль в обороні російських і українських земель від набігів турків і татар відіграло козацтво. Козаками в гирлі річки Кальміус була побудована сторожа Домаха, пізніше – фортеця Кальміус, яка охороняла водний шлях з Азовського моря вгору по річці Кальміус. В е го же час стали розвиватися ремесла- теслярські, ткацьке, портновское, ковальське.

Початок дослідження Донбасу пов’язане з ім’ям російського царя Петра I. Відкриття покладів вугілля в 1721 році і стало початком промислового розвитку краю Російською державою заохочувалося переселення південнослов’янських народів. У XVIII столітті швидкому заселенню краю сприяла перемога Росії над Туреччиною. Цариця Катерина II щедро роздаровувала землі нашого краю російським та українським поміщикам, переселяла греків з Криму На Азовському узбережжі греки заснували 24 слободи, яким дали назви своїх колишніх міст і сіл: Ялта, Урзуф, Карань, Бешев, Константинополь та інші.

У XIX столітті були даровані землі для німецьких колоній (сучасна територія Тельманівського району)

З другої половини XIX століття починається бурхливий розвиток Донецької області: промислові розробки вугілля, будівництво залізниці Донбас-Харків-Курськ, металургійного заводу в Юзівці, скляного заводу в Кон-стантіновке та інших підприємств, розвиток рослинництва і тваринництва, різних промислів і ремесел.

Сьогодні Донецька область займає перше місце в Україні за чисельністю і щільності населення; це один з найбільш багатонаціональних районів.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.