Історія Сирії

Перші сліди перебування людини на території С. відносяться до епохи раннього палеоліту. Англійський археолог Л.Вуллей в 1927-28 розкопав місто Ур на Євфраті, легендарну батьківщину праотця Авраама. У 3-2 тис. До н.е. на території йшли майже безперервні війни. С. черзі завойовували єгиптяни, хетти, арамеи. В поч. 10 в. до н.е. на території С. виникло арамійське Дамаське царство, з 8 в. входило до складу Ассирії, потім Нововавілонського (з 7 ст. до н.е.), древнеперсидского царства Ахаменідов. У 333 до н.е. в країну вторглася армія Олександра Македонського. Після розпаду його імперії С. отримує статус провінції у складі обширного елліністичного держави селевкідів.

У 3 в. до н.е. Сельовкиди заснували в цьому регіоні Сирійське царство, яке через 2 століття було завойовано і стало провінцією Римської імперії. Після її розпаду протягом 240 років була у складі Візантійської імперії. У роки Омейядського халіфату (661-750) Дамаск стає столицею всього арабського держави. Цей період характеризується арабізациі населення С. – поширенням арабської мови та обігом більшої частини жителів в іслам. З приходом до влади династії Аббасидів столиця переноситься в Багдад (в 762), і С. втрачає своє привілейоване становище. Після остаточного розпаду Аббасидского халіфату в 10 в. в феодально-роздробленої С. правило кілька місцевих династій, з яких найбільш відома династія Хамданіди (928-1003).
У 10-11 вв. значну частину країни захопили турки-сельджуки. У 11-13 ст. – Епоха хрестових походів. У 1187 за призовом Салах ад-Діна аль-Айюб був початий священний похід мусульманських військ проти хрестоносців. В результаті ряду запеклих битв до 1192 майже вся територія Палестини і С. знову опинилася під владою арабів. З 8 ст. до поч. 16 в. С. правили єгипетські мамлюки. У 1516 турки захопили Єгипет і С., і до 1918 С. входила до складу Османської імперії.

Після поразки Німеччини та її союзниці Османської імперії в 1-й світовій війні мандат на управління С. отримала Франція. Проголошення республіки відбулося в 1941, а повну незалежність країна отримала в квітні 1946. У 1958-61 вона перебувала в складі Об’єднаної Арабської Республіки (ОАР). У березні 1963 до влади в С. прийшла партія Баас, правляча і до сьогоднішнього дня. У 1967 в ході Шестиденної війни з Ізраїлем С. втратила Голан-ські висоти. У 1970 до влади прийшов генерал Хафез аль-Асад, колишній раніше міністром оборони і об’єднав декілька політичних партій в Прогресивний національний фронт. Решта партій були заборонені. Період правління Асада, безсумнівно, вніс стабільність в життя країни, був затьмарений ще однієї арабо-ізраїльської війни – війною Судного дня, в результаті якої не тільки не вдалося повернути Голанські висоти, але ізраїльська армія виявилася в 40 км від Дамаска, а економіці С. було завдано значної шкоди.

Посилання на основну публікацію