Історія міста Коростень

Коростень-адміністративний центр Коростенського району Житомирської області, розташоване на обох берегах річки Уж (правій притоці Прип’яті, басейн Дніпра) за 163 кілометри на північний захід від Києва і за 88 кілометрів від обласного центру Житомира (по автодорогах). Населення-65503 чоловік (за даними Державної служби статистики України на 1 січня 2013 року).
Стародавній Коростень

Як свідчать літописи, Іскоростень був центральним містом або столицею Древлянської землі. У 913 році після смерті київського князя Олега древляни замкнулися від Ігоря (відмовилися платити данину). На наступний рік пішов Ігор на древлян і, перемігши їх, наклав данину більшу, ніж за часів Олега [1, стор.31]. У 945 році, згідно з літописом, князь Ігор вирішив обкласти древлян ще більшої даниною. Повертаючись до Києва з даниною, він передумав і, відправивши свої війська додому, повернувся з невеликою дружиною, бажаючи взяти ще більше добра. Древляни вийшли проти нього з міста Іскоростеня і вбили його і його дружину [1, стор.43]. У 946 році княгиня Ольга зібрала воїнів і пішла на древлянскую землю. І перемогли вони деревлян, древляни побігли і замкнулися у своїх містах. Військо княгині Ольги взяло в облогу Іскоростень, однак за ціле літо так і не змогло взяти місто. Послала Ольга послів в місто, пообіцявши, що хоче взяти лише невелику данину і, помирившись, піде назад. Вона попросила зібрати від кожного двору по три голуби і по три Воробйов. Потім вона наказала своїм воїнам кожному голубу і Воробйов прив’язати трут. Коли стемніло, випустили голубів і Воробйов, полетіли вони у свої гнізда і загорівся місто. Місто було спалене, а вижили люди потрапили в рабство або були змушені платити важку данину [1, стр.46-48]. У Коростені та його околицях зберігся ряд топонімів, до складу яких входить ім’я княгині Ольги або ж пов’язаних з цим ім’ям переказами. Так, за переказами, в тому місці, де княгиня Ольга зупинялася і звідки робила напади на древлян, зачинившись у Іскорості, знаходиться нині село Шатрище, від назви наметів, заменявших древнім намети (зараз село Шатрище Коростенського району Житомирської області) [2, стор. 299].
Коростень у складі Великого князівства Литовського

У другій половині XIV століття територія, де знаходиться сучасний Коростень, потрапила під владу Великого князівства Литовського. В кінці XIV століття литовський великий князь Ольгерд подарував місце, де колись знаходився стародавній Коростень, воїну з Брянська Тереху за відмінність по службі [3, стр.28]. Після Люблінської унії 1569 року Королівство Польське і Велике князівство Литовське об’єдналися в федеративну державу Річ Посполиту. Следущее згадка про Коростень в історичних документах відноситься до 1570 року, коли в люстрації Київського воєводства, серед невеликих замкових укріплень Овруцького повіту був названий також Коростень як центр окремої Завшской (Заужской) волості (землі, розташовані по річці Уж). У ньому “проживають чотири боярина завшскіх і троє людей попа Іскоростенська” [4, стор.195] .Одна зі спадкоємиць воїна Тереха вийшла в 1586 році заміж за Прокоф Мержевицький (Прокопа Мервіцкого), принісши в придане маєток Іскорость [3, стр.28 ]. У 1589 році король Сигізмунд III видав привілей Прокопу Мервіцкому на підставу містечка Іскоростеня в Київському воєводстві [5, стр.XXXIII] і створення укріплень для захисту від набігів татар [3, стр.28]. Відомо, що на початку XVII століття (1605) замок в Коростені ще існував [6, стор.45]. Після Андрусівського перемир’я 1667 року велика частина Правобережної України, в тому числі і Коростень, відійшла до Речі Посполитої.
Коростень наприкінці XVIII-XX сторіччі

Після другого поділу Польщі в 1793 році Коростень був приєднаний до Російської імперії і увійшов до складу Овруцького повіту Ізяславської губернії, яка в 1795 році була перейменована у Волинську. З 1797 року Коростень-центр волості Овруцького повіту Волинської губернії [7, стр.6, 615]. До кінця XIX століття в Коростені проживало 2 626 чоловік [8, стр.21]. У 1914-1916 роках, коли прокладалася залізнична лінія Іскоростень-Житомир, виник значний залізничний вузол Коростень. У 1917 році місто отримало таку ж назву [9, стр.309]. У 1921 році Коростень став повітовим містом, а в 1923 році, після того, як замість повітів і волостей були створені округи та райони, став центром округу Волинської губернії. У березні 1923 року у зв’язку зі зміною адміністративного поділу Коростень отримав статус селища міського типу. У 1926 році Коростень отримав статус міста [9, стор.314]. У 1925 році в результаті чергової адміністративно-територіальної реформи губернії були ліквідовані, а в 1932 році замість губерній були створені перші п’ять областей. З 1937 року Коростень-районний центр новоствореної Житомирській області [7, стор.10].
Походження назви Коростень

Походження назви Коростень остаточно не встановлено. Згідно з однією з версій, назва походить від праслов’янського * korsta, пов’язаного з польським krosta, чеським krasta, і т.д., і означавшего “горбисту, нерівну місцевість” [10, стр.28-29]. Є населені пункти зі схожими назвами: Кросно-адміністративний центр Кросненського повіту Підкарпатського воєводства Польщі, село Хворосна Пінського району Брестської області Білорусі, село Храсна в південно-західній Болгарії тощо

Посилання на основну публікацію