Історія Малайзії

Предки сучасних аборигенів Малайзії переселялися з територій сучасного Індокитайського півострова та Східної Суматри. У підсумку вони належать до двох мовно-етнічним групам. Предки сучасних малайців стали переселятися на Малаккский півострів з східного узбережжя Суматри ще в раннє середньовіччя. Особливо інтенсивної ця міграція була в 7-12 вв. Корінні жителі країни, що населяли її до приходу малайців, були відтіснені у важкодоступні райони півострова. Дещо пізніше частина малайців з Малайського півострова кинулася на Калімантан.

Вперше письмова згадка про Малаккском півострові зустрічається у давньогрецького географа Птолемея під назвою «Золотий Херсонес». Вважалося, що ці землі багаті даними благородним металом.
У початковий період історії на північній частині півострова існувала низка дрібних міст-держав, що розташовувалися на берегах річок або на морському узбережжі. Всі вони жили за рахунок торгівлі і перебували у васальній залежності від потужної імперії Шрівіджаі з центром у Палембанзі на Суматрі. З падінням останньої територія півострова стала ареною інтенсивного суперництва між Сіамом і яванською державою Маджапахит.

В поч. 15 в. суматранський принц Парамешвара заснував на березі Малаккської протоки місто Ма-Лаккі, що став одним з найбільших торгових центрів на шляху з Індії в Китай. Правителі Ма-лакки поступово об’єднали під своєю владою весь Малаккский півострів, архіпелаг Ріау і частина східного узбережжя Суматри. Малакка стала центром поширення ісламу в Південно-Східній Азії. Малакський султанат проіснував майже 100 років. Цей період вважається «золотим віком» історії М.

В поч. 16 в. біля берегів півострова з’явилися португальці. У 1511 португальські експедиційні війська під командуванням Альфонса де Альбукерки оволоділи Малаккою. Інша частина володінь султанату розпалася на дрібні князівства або була захоплена Сіам. Почався колоніальний період історії.

У 1641 португальці були вибиті з Малакки голландцями. Надалі на панування над містом стали претендувати англійці. Остаточно суперечка через Малакки між Нідерландами і Великобританією було вирішене в 1824, коли держави підписали угоду про розподіл сфер впливу в Південно-Східній Азії. Раніше англійці утвердилися на острові Пінанг і Сінгапурі. Ці три опорні пункти були пізніше об’єднані в одну колонію Стрейтс-сеттлементс. Інша частина півострова залишалася під номінальним управлінням малайських султанів. Чотири з них склали федерацію протекторатів з адміністративним центром в Куала-Лумпурі. Решта, також перетворені в протекторати, отримали статус нефедеративних князівств. І ті й інші підкорялися бри- танскому губернатору Стрейтс-сеттлементс. До кін. 19 в. Великобританія затвердила свою владу над територіями Північного Калімантану.

В ході військових дій під час 2-ї світової війни британські війська (включаючи військовослужбовців домініонів – Індії та Австралії) втратили близько 9 тис. Чол. убитими і близько 80 тис. полоненими. Японські втрати були набагато меншими. У початковий період окупації сформувалася Малайська народна антияпонська армія, що діяла у контакті з офіцерами британських спецслужб, залишених на окупованій території. Армія виступала під керівництвом компартії Малайї та місцевих осередків партії Гоміндан.

У 1946 британські колоніальні володіння на Малаккській півострові були об’єднані в Малайський Союз, перейменований в 1948 в Малайську федерацію, при цьому Сінгапур був виведений в окрему колонію.

З кін. 1948 оголошена поза законом компартія Малайї розгорнула партизанську боротьбу, яка тривала до сер. 1980-х рр. Було введено надзвичайний стан, офіційно тривало до сер. 1960.

В поч. 1956 відбулася лондонська конференція, підсумком якої стали домовленості про надання незалежності Малайї. 31 серпня 1957 незалежність була проголошена. Малайська Федерація стала суверенною державою в складі Британської співдружності націй.

У травні 1961 була оприлюднена концепція створення М. – держави, що об’єднує території Малайї і Північного Калімантану, схвалена роком опісля. У вересні 1963 нова держава було проголошено. Його створення спочатку зустріло рішучу протидію з боку Індонезії і Філіппін, в результаті все ж визнали його.

Одним з головних переломних моментів у новітній історії М. з’явилися трагічні події 13 травня 1969, коли в результаті міжетнічних зіткнень загинуло кілька сотень людей. Події стали відправною точкою серйозних змін у внутрішній політиці країни, проголошення т. Зв. нової економічної політики, яка передбачає надання особливих прав корінного малайзійському населенню.

Посилання на основну публікацію