Історія Ізраїлю

Держава І. створено трохи більше півстоліття тому, проте раннє ізраїльську державу було відомо з 2 тис. До н.е. як Іудея. У різний час воно перебувало під владою Вавилону та Риму. Римляни ж і перейменували Юдею в Палестину. Протягом багатьох століть ця земля була ареною боротьби арабів, хрестоносців, Османської імперії, нарешті, Британської колоніальної держави. Центру трьох світових релігій – Єрусалиму – близько 4 тис. Років.

Приблизно в 2500 до н.е. семітські племена аморитів заповнюють великі території Азії. Саргон Древній, цар Аккади (2441-2358 до н.е.), заснував перше семітське царство. У 2000-1795 до н.е. в Палестину і Месопотамію приходять семітські племена ханааніїв і плем’я іудеїв біблійного праотця Авраама. У 1717-1580 до н.е. племена гіксосів, родинні ханаанеям, завойовують Палестину та Єгипет. За Біблією, в цей час нащадки Авраама переселяються в Єгипет. У 1480 до н.е. єгиптяни під командуванням фараона Тутмоса III беруть перемогу над ханаанеями, і Палестина стає єгипетською провінцією. Близько 1300 до н.е. – Переселення до Палестини семітських арамейцев. У 1300 до н. е. результат з Єгипту євреїв, ведених пророком Мойсеєм. Близько 1200 до н.е. в Палестині осідають народи з узбережжя Егейського моря, які в Біблії називаються филистимлянами. Підстава Ашкелона, Ашдода, Гази. 1200-1025 до н.е. – Період правління суддів. 1025-1011 до н.е. – Правління Саула, першого царя Ізраїлю. У 1000-961 до н.е. цар Давид створює державу зі столицею в Єрусалимі. 961- 22 до н.е. – Царювання Соломона, сина Давида.
У 950 до н. е. завершується будівництво Першого храму в Єрусалимі. Цар Соломон укладає торгові договори з фінікійським королем Хирамом I і царицею Савської. Після смерті Соломона держава розпадається на І. (на півночі) і Юдею (на півдні) зі столицею в Єрусалимі. В 881-71 до н.е. в І. править цар Омрі, а потім його син Ахаб. Стара віра змінилася фінікійським культом Ваа-ла. В 745-27 до н.е. Ассирія спустошує І. і обкладає даниною Юдею. 722 до н.е. – Падіння Ізраїльського царства. В 639-09 до н.е. халдеї перемогли Ассирію і завоювали Палестину. 586 до н.е. – Падіння Іудейського царства, захоплення Єрусалиму Навуходоносором II, руйнування Першого храму. 586- 38 до н е. – Вавілонське полонення. 516 до н.е. – Завершення будівництва Другого храму. 332 до н.е. – Захоплення Єрусалиму Олександром Македонським. 332-167 до н.е. – Еллінський період історії І. 169-141 до н.е. – Повстання Маккавеїв. 167-63 до н.е. – Правління династії Хасмонеев. 63 до н.е. – Захоплення Єрусалиму Помпеем і початок римського періоду. 39-4 до н.е. – Царювання царя Ірода I Великого. 4 до н.е. – 40 н.е. – Царювання Ірода Антипи. 26-36 н.е. – Правління римського прокуратора Понтія Пілата. 33 – розп’яття Христа. 66-73 – Іудейська війна. 132-35 – повстання Бар-Кохби, пригнічений імператором Адріаном. Єрусалим стає римською колонією Еліа Капітоліна. 324 – кінець римського періоду.

324-638 – візантійський період. 614-29 – перське навала. 639 – початок арабського панування. 1099 – взяття Єрусалиму хрестоносцями. 1099-1187 – правління хрестоносців. 1187 – Єрусалим завойований єгипетським султаном Саладином. 1229-50 – другий період правління хрестоносців. 1250-1517 – період правління мамлюків. 1517- 1917 – період турецького панування. 1538-42 – будівництво стін навколо Єрусалиму. 1882 – початок єврейської колонізації Палестини, заснування першого єврейського поселення в Палестині – Петах-Тікви. 1888 – Перша алія, початок імміграції до Палестини. 1897 – I конгрес сіоністів в Базелі, доктор Теодор Герцль оголошує про створення всесвітнього сіоністського руху. 1909 – заснування Тель-Авіва. 1917 – Декларація Бальфура, вступ англійських військ під командуванням генерала Алленбі в Єрусалим. 1917-48 – період британського мандата. 1920 – заснування першого кібуца. 1925 – відкриття Єрусалимського університету.

14 травня 1948 – проголошення Держави І. 15 травня 1948 – вторгнення арабських армій. 1948-49 – війна за незалежність. 1948-52 – Хаїм Вейцман – перший президент Держави І. 1949 – прийняття І. в ООН. 1956 – Синайська кампанія проти Єгипту. 1967 – Шестиденна війна. 1968-71 – війна «на виснаження». 1973 – Війна Судного дня. 1978 – Кемп-Девідську угоду, підписання мирного договору з Єгиптом. 1992 – мирні переговори між палестинцями та І., обрання Іцхака Рабіна прем’єр-міністром. 1993 – підписання у Вашингтоні документів про взаємне визнання І. та Організації визволення Палестини. 1994 – підписання в Каїрі «Угоди про введення палестинської самоврядування в Газі і Єрихоні».

Посилання на основну публікацію