Історія Греції

Перші держави на території Р. з’явилися в 2-му тис. До н.е. У 8-6 ст. до н.е. сформувалися поліси (міста-держави). У 338 до н.е. Г. підпорядкована Македонією. 3-2 ст. – Епоха військових союзів полісів (Ахейский союз). У 146 до н.е. завойована Римом. З 4 ст. – Основна частина Візантії. У сірий. 15 в. захоплена Османською імперією. Історію сучасної Г. прийнято починати з цього періоду. В результаті Грецької війни за незалежність (1821-30) було сформовано незалежне Грецька держава, що займало лише частину території сучасної Г. Нова держава включало тільки Пелопоннес, Центральну Грецію, Кіклади і острови Споради.

Перший керівник країни – Я. Каподистрія. Реформатор, убитий в 1831 реакціонерами. В результаті втручання великих держав з метою наведення порядку по Лондонською угодою 1832 була встановлена ??абсолютна монархія. На престол поставлений король Оттон, син короля Баварії. У 1843 прийнята консервативна Конституція (фактично не дотримувалася). У 1862 король Оттон був змушений відмовитися від престолу.
У 1864 прийнята нова Конституція, яка встановила лад конституційної монархії. Король залишився главою держави за умови роботи однопалатного парламенту. На престол був зведений Георг I з Данського Глаксбургского Будинки. У тому ж році були приєднані Іонічні острови, в 1881 – анексовані Фессалія і частину Епіру.

У 1875 був заснований принцип парламентаризму: глава Грецької держави зобов’язувався просити лідера політичної партії, що має парламентську більшість, про формування уряду. В останні десятиліття 19 в. країною керував Харілаос Трикупіс, чиє правління було відзначено радикальними реформами в адміністрації, правосудді, військових та освітніх структурах. В поч. 20 в. прем’єр-міністр (1910-15, 1917-20, 1928-32) Елефтеріос Венізелос продовжив політику модернізації інститутів і реформ. В результаті Балканських воєн (1912-13) і 1-ї світової війни Македонія, Епір, Західна Фракія, острів Крит і північні Егейські острови були включені в нову державу. Після Греко-турецької війни (1919-22) і після Лозаннського угоди (1923) відбулася значна міграція населення між двома країнами, близько 1,4 млн греків залишили Туреччину, а 350 тис. Мусульман покинули Г.

У 1924 Г. проголошена республікою. В результаті сфальсифікованого плебісциту (1935) в Г. була реставрована монархія, в 1936 встановлена ??військова диктатура. У жовтні 1940 в Г. вторглися війська Італії (в листопаді 1940 вигнані з країни). У квітні 1941 на Г. напала Німеччина, незабаром її повністю окупувала. Король Георг II втік з країни. У вересні 1941 створений Грецький національно-визвольний фронт (ЕАМ), у грудні – Народно-визвольна армія (ЕЛАС), керовані комуністами. До кінця жовтня 1944 вся материкова частина Г. була звільнена. Створене в травні 1944 «уряд національної єдності» закликало в Г. англійські війська, що почали в грудні 1944 бойові дії проти ЕЛАС. У вересні 1946 після плебісциту на трон повернувся король. У квітні 1967 реакційна вояччина здійснила державний переворот і встановила режим військової диктатури. У липні 1974 режим повалений, до влади прийшов цивільний уряд. В результаті референдуму (8 грудня 1974) в Г. ліквідована монархія.

Посилання на основну публікацію