1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Історія формування території Середньої Азії

Історія формування території Середньої Азії

Історія розвитку. В історії розвитку земної поверхні виділено кілька етапів. В кінці протерозойської ери і на початку палеозою відбувалася байкальська складчастість, протягом першої половини палеозойської ери – каледонська складчастість, в другій її половині – герцинська, в мезозойську еру – кіммерійська, ларамійська і невадійська складчастості, в кайнозойську еру – альпійська складчастість. Сучасний стан земної поверхні Середньої Азії формувалося протягом тривалого геологічного часу в результаті різних тектонічних рухів в морських і континентальних умовах.

У архейську і протерозойську ери територія Середньої Азії перебувала під морем, відбувалося накопичення осадових порід.

Починаючи з палеозойської ери, в море Тетіс, яке накривало територію Середньої Азії, стали утворюватися великі і малі острови суші. В результаті складчастості Каледонії, яка походила в першій половині палеозойської ери, піднялися західна частина Казахського мелкосопочника і Північний Тянь-Шань. У другій половині палеозойської ери в результаті герцинского горотворення площа суші розширилася. Море стало відступати. На цьому етапі піднялися інші частини Тянь-Шаню, східна частина Казахського мелкосопочника, низькі гори Центрального Кизилкума. У наступні епохи гори стали руйнуватися. До кінця палеозойської і до початку мезозойської ери ці гори перетворилися в плоскогір’я.

У мезозойську еру горотворні процеси були слабкими. На цьому етапі в основному піднялися низькі гори і височини прикаспійських територій. У цей період в Міжгір’ї та в западинах утворилися озера, болота і дрібні морські затоки. В середині мезозойської ери клімат був вологим і жарким, виростала різноманітна рослинність. З їх залишків утворилися запаси кам’яного та бурого вугілля. В кінці мезозойської ери клімат став дуже сухим, що призвело до зникнення лісів.

У Палеоген кайнозойської ери знову наступало море, руйнувалися і знижувалися гори. У неогенових період в процесі альпійської складчастості піднялися Заалайський хребет, Памір, Копетдаг, Паропамиз, Сафедкох, Гіндукуш, Банді-Туркестан. Гори Тянь-Шаню, повторно піднявшись, зазнали омолодження. Після утворення високих гір на півдні Середня Азія виявилася відрізаною від Індійського океану. Процес горотворення тут триває і понині.

Землетруси. На сучасній території Середньої Азії дуже часто відбувається рух земної кори. Причина полягає в тому, що гори Паміру й Тянь-Шаню розташовані на кордоні дотику двох літосферних плит: Євразійської і Індо-Австралійської, де постійно триває процес горотворення. Тому землетрусу часто відбуваються на Памірі, в горах Тянь-Шаню і поблизу них. Сейсмографи протягом року фіксують понад 1000 слабких землетрусів. Сильні землетруси завдають великої матеріальної і моральної шкоди. Катастрофічними були землетрусу, що відбулися в 1930 році в околицях Душанбе, в 1946 році – в Казанджик і Чаткале, в 1948 році – в Ашхабаді, в 1966 році – в Ташкенті, в 1976 році – в Газли, в 1992 році – в Тохтагуле, в 2008 році – в Алае (Нурі).

Корисні копалини. Середня Азія багата на корисні копалини. На території Середньої Азії виявлені родовища паливних, рудних і нерудних корисних копалин.

Паливними корисними копалинами є вугілля, нафта, газ і горючі сланці. Високоякісне вугілля видобувається в великих родовищах Центрального Казахстану (Караганда, Екібастуз). Більш дрібні родовища кам’яного вугілля розташовані в горах, оперізують Ферганської долини (Кок-Янгак, Кизил-Кия, Таш-Кумир), на півночі Сурхандарьинской долини (Шаргунов, Байсун). Велике родовище бурого вугілля є в долині Ахангаран. Родовище бурого вугілля є також у східній частині Ферганської долини.

У Середній Азії також багато нафти і газу. Перше нафтове родовище було виявлено в 1880 році у Ферганській долині (Чиміон) і початок розроблятися в 1904 році. Пізніше в східній частині Ферганської долини були відкриті і введені в експлуатацію ще кілька родовищ нафти (Палванташ, Ходжаабад, Південний Аламишик і ін.). Також були відкриті великі родовища газу і нафти в Каракумах, Кизилкуме, на узбережжі Каспійського моря, на Устюрте, в Каршинской степу, Сурхандарьинской долині, які діють і нині. Останнім часом були виявлені великі родовища нафти Тенгіз (Казахстан) і Кокдумалак (Узбекистан).

З рудних корисних копалин регіон багатий на поклади чорних і кольорових металів. Великі родовища залізної руди знайдені і розробляються в Казахстані. Найбільше з них – Соколовсько-Сарбайское на Тургайському плато. Родовища заліза є також в Узбекистані та Киргизстані, але вони поки не введені в експлуатацію.

Родовища кольорових металів є на Казахському мелкосопочнике, в горах Тянь-Шаню, на Памірі, низкогорьях Центрального Кизилкума (Алмалик, Джезказган, Мурунтау, Учкулач і інші родовища).

Родовища фосфоритів відомі в Каратау, Кизилкуме і інших місцях. У Зарафшанской, Кашкадар’їнської і Сурхандарьинской долинах, на узбережжі Каспійського моря є родовища кухонної солі.

Найбільші родовища мармуру знаходяться в Узбекистані в Нуратінських горах (Газган), Аманкутане, Акташ.

ПОДІЛИТИСЯ: